Реальне училище, 1858–61 (архіт., іст.).Вул. Велика Житомирська, 2.

Прибутковий будинок Управлін­ня Києво-Софійського митрополичого дому кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживали Єрмаков Є. Ф., Іваницький К. Л. (архіт., іст.). Вул. Володимир­ська, 20/1.

Вул. Володи­мирська, 37/29. Житловий будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому проживали відомі вчені та громадсько-політичні діячі, містилося видавництво «Час» (іст.). На розі вулиць Воло­димирської і Малопідвальної.

Житловий будинок 1899–1902, в якому проживав Химиченко О. В. На розі вулиць Воло­димирської і Прорізної. Володимир­ська, 39/24

Інститут нейрохірургії, лікарня римсько-католицької громади. 1913—14 (клінічний корпус інституту ім. А. Ромоданова) (архіт., іст.).

Будинок Київського місцевого правління Російського товариства Червоного Хреста 1904, в якому містився Київський відділ Російського військово-історичного товариства і Київське товариство охорони пам'яток старовини і мистецтва (архіт., іст.). Вул. Московська, 1/2.

Прибутковий будинок, 1913—14 (архіт.). Вул. Трьохсвятительська, 7. На червоній лінії забудови вулиці, в оточенні цегляної огорожі. Споруджений у садибі Олександрівського костьолу на місці колишнього саду.

Житловий будинок, 1913 (архіт.). Вул. Б. Хмельницького, 32. До загальної перенумерації будинків по Києву у 1989 мав № 34. На червоній лінії забудови вулиці. Відіграє роль містобудівного акценту. Історія садиби простежується з поч. 1860-х рр. Первісно ділянка належала родині київського арх. М. Самонова. За купчою 1904 вона була продана підприємцю і меценату О. Терещенку.