Житловий будинок серед. 19–20 ст., в якому проживали Васнецов В. М., Сєтов Й. Я., Тарновський В. В., містилися Український клуб, клуб «Родина», Українське наукове товариство, провід ТУПу і УДРП(іст.). Вул. Володимирська, 42. На розі вул. Володимирської і Золотоворітського проїзду.
Вищі жіночі курси 1914, де працювали відомі вчені (архіт., іст.). Вул. О. Гончара, 57-а.
Особняк кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживала родина Cидоренків, бували відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Вул. Пугачова, 6. У другому ряді забудови вулиці, за п'ятиповерховим житловим будинком.
Садиба 1903—04, в якій містилися Київський клуб автомобілістів, Київське товариство мистецтва та літератури, жіноча гімназія Титаренко О. К., де навчалася Тарасова А. К. (архіт., іст.). Вул. В. Хмельницького, 10. До 1898 мала № 12. Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці і розташованого паралельно йому в другому ряді забудови флігеля (під одним номером). Історія садиби простежується з серед. 19 ст. і пов’язана з іменем домовласника — арх. Л. Станзані.
Троїцький народний будинок Київського товариства грамотності (тепер Київський національний академічний театр оперети), 1901-02. Вул. Червоноармійська, 53. Первісно мав № 51. На розі з вул. Жилянською, на червоній лінії забудови вул. Червоноармійської, до якої звернений головним фасадом. Споруджено з ініціативи Київського товариства грамотності. Кошти на будівництво виділило Міністерство фінансів (20 тис. крб.), пожертвували Лазарь Бродський (понад 12 тис. крб.), Київське губернське попечительство про народну тверезість (10 тис. крб.), Н. Терещенко (2569 крб.) та інші доброчинці.
