Педагогічний музей 1909—11, де працювала Українська Центральна Рада (архіт., іст., мист.). Вул. Володимир­ська, 57. Стоїть окремо у кварталі між вул. Б. Хмельницького і бульв. Т. Шев­ченка, з невеликим відступом від чер­воної лінії забудови.

Будинок Київського місцевого правління Російського товариства Червоного Хреста 1904, в якому містився Київський відділ Російського військово-історичного товариства і Київське товариство охорони пам'яток старовини і мистецтва (архіт., іст.). Вул. Московська, 1/2.

Житловий будинок 1912–15, в якому проживав Бабель І. Е. (архіт., іст.). Вул. Стрітенська, 3/15. На розі з вул. О. Гончара, на червоних лініях забудови вулиць. Історія садиби відома з 1880, коли її власниця – дружина ніжинського грека Є. Бабаїотова звернулася до будівельного відділу Міської управи по дозвіл на забудову ділянки.

Підземні споруди, 17–18 ст. (археол., архіт.). На території заповідника. В архівних джерелах згадуються численні підземелля, збудовані у Софійському кафедральному монастирі в 17 ст. 1839 перший їх огляд здійснив О. Ставровський. Матеріали не збереглися, відомо тільки, що обстежені споруди складалися з трьох довгих, обкладених цеглою галерей, які за наказом митрополита Самуїла (Миславського) ліквідовані у кін. 18 ст.