Педагогічний музей 1909—11, де працювала Українська Центральна Рада (архіт., іст., мист.). Вул. Володимир­ська, 57. Стоїть окремо у кварталі між вул. Б. Хмельницького і бульв. Т. Шев­ченка, з невеликим відступом від чер­воної лінії забудови.

Житловий будинок 1892, в якому проживав Томашевський С. П., містилася редакція «Робітничої газети» (архіт., іст.). Колишній пров. Михайлівський, 35 — тепер вул. Паторжинського, 6.

Житловий будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому містилися секретаріат Київської організації УСДРП, редакція «Робітничої газети», проживав Сквор­цов І. П. (архіт., іст.). Вул. Прорізна, 22. У ряді суцільної забудови на червоній лінії вулиці, на похилій ділянці. Пер­вісно мав № 28. Зведений як прибутко­вий будинок.

Друга чоловіча гімназія 2-ї пол. 19 ст., в якій працювали і навчалися відомі діячі науки і культури, гро­мадсько-політичного і державного жит­тя (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 18. На червоній лінії забудови. Споруд­жено в кілька етапів спеціально для Другої гімназії за проектом арх. П. Шлейфера. 1854—56 на межі з вулицею зведено об'єм з фасадом зав­довжки 43 сажня, двоповерховий флі­гель, холодні служби і колодязі на подвір'ї.

Садиба 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., в якій проживав Волошин М. О., міс­тилися Київський комерційний ін­ститут, Київський юридичний інсти­тут, Київський інститут народного господарства, Київський інженерно-будівельний інститут, Музично-теат­ральна академія, в яких працювали і навчалися відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політичного і державного життя, відбулися уста­новчі збори Української партії соціалістів-революціонерів, містився Га­лицько-Буковинський курінь Січових стрільців (архіт., іст.). Бульв. Т. Шев­ченка, 22—24. Формує забудову квар­талу вздовж бульв. Т. Шевченка, ву­лиць І. Франка та Пирогова. Займає те­риторію двох садиб 2-ї пол. 19 ст.: № 22 (до 1898 — № 20), що належала надвірному раднику Я. Язєву, та № 24 (№ 22), яка була власністю купця А. Снєжко і його спадкоємців.