Житловий будинок співробітників АН УРСР, 1936—37 (архіт., іст). Вул. М. Коцюбинського, 9. У ряді суцільної забудови вулиці. Зведено за проектом арх. А. Недопаки у формах радянського неокласицизму.

Садиба 1914, в якій проживали відомі представники науки, культури, військової справи (архіт., іст.). Пров. Михайлівський, 9-а, 9-б.

Паркова скульптура Заньковецької М. К., 1974 (мист.). У південно-східній частині парку, навпроти літньої естради.

Пам'ятник Котляревському I.П. 1975 (мист.). Вул. Мельникова. У невеликому сквері між вулицями Мельникова, Герцена та Якіра. Автори — ск. Г. Кальченко, арх. А. Ігнащенко. Заг. вис. — 5,50 м, діам. колони —1, 0м.

Житловий будинок 1889, в яко­му проживали родина Косачів, Хитрово М. С., містилася редакція журналів «Рідний край», «Молода Україна» (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 97. На червоній лінії забудови вулиці, пра­вим крилом приблокований до будинку № 99, ліворуч — вільна від забудови ділянка.

Пам'ятник Лесi Українцi 1970 (мист.). Пл. Лесі Українки. Поряд з будинком Київської обласної державної адміністрації. Автори — ск. Г. Кальченко, арх. А. Ігнащенко. Розміри: вис. скульптури — 5,0 м, постаменту — 5,0 м; стилобат — 12,0 х 18,0 х 0,6 м.

Готель для прочан («Странноприїмниця») 1858—97, в якому проживали Кушнір М. О., Максимович М. О., Марко Вовчок, Риб Є. А. (архіт., іст.). Вул. Трьохсвятительська, 4-б, 4-в. На південь від будинку трапезної, з виходом торцевих фасадів на червону лінію забудови вул. Трьохсвятительської та до парку «Володимирська гірка».

Житловий будинок старих більшовиків 1936, в якому проживали Петрусенко О. А., Строкач Т. А., Трохименко К. Д. (архіт., іст.). Вул. Б. Хмельницького, 66.

Житловий будинок 1930-х рр., в якому проживали відомі діячі культу­ри (архіт., іст.). Вул. Шовковична, 10. На червоній лінії забудови вулиці. Разом із сусідніми будівлями обмежує озеленений та впорядкований вели­кий внутрішній простір кварталу. Під­порядковується масштабному ладу вулиці, зберігаючи композиційну та художню самостійність. Споруджено за проектом арх. С. Григор'єва у фор­мах пізнього конструктивізму.

Житловий будинок 1959—61, в якому проживав Петрицький А. Г. (іст.). Вул. Ярославів Вал, 4/8. На розі з вул. Золотоворітською, на червоних лініях забудови. Первісно ділянка входила до складу великої садиби, від забудови якої зберігся будинок № 4 на червоній лінії вулиці.

Соборний (дияконський) флігель 1879, в якому проживали Дурдуківський О. Ф., Косинка Г. М., Мороз М. Н. (архіт., іст.). Біля південної в'їзної вежі з якою контактує та наріжною частиною південно-східного торця, вздовж проїзду з вул. Володимирської до Софійського собору. 

Бурса київської академії кін. 18-поч. 19 ст., в якій проживав Гулак-Артемовський С. С. (архіт,. іст,). Вул. Набережно-Хрещатицька, 2. На березі Дніпра. Відіграє визначну роль у формуванні забудови набережної. У бурсі (студентському гуртожитку) проживали учні, переважно сироти та діти бідних батьків, які утримувалися братством. Перший дерев'яний будинок бурси містився на території Братського монастиря, Протягом 1763005 було збудовано нову бурсу. Мурований фундаменті зводився під керівництвом арх. І. Григоровича-Барського, дерев'яна надземна частина — під керівництвом «тесального майстра» П. Неділки. Тут проживало до 400 бурсаків. У серпні 1775 будинок згорів.