Житловий будинок, 1858 (ар­хіт.). Вул. Костянтинівська, 21/12. На червоній лінії забудови вулиці; є части­ною садибного комплексу на розі вул. Ярославської. Зведено за проектом арх. М. Самонова у стилі пізнього кла­сицизму.

Олександрівський костьол, 1817—49 (архіт.). Вул. Костьольна, 17. На червоній лінії забудови вулиці. Головний фасад звернено в бік Хрещатика. Відіграє велику роль у формуванні панорами колишнього Верхнього міста з боку Дніпра та Хрещатика.

Садиба, 19 ст. (архіт.). Вул. Покровська, 9. На розі з однойменним провулком. До складу садиби входять три споруди: дві розміщені на червоній лінії забудови вулиці, одна — на подвір'ї. На плані Подолу 1803 у цьому кварталі зображено дерев'яний на цегляному цоколі наріжний будинок, що належав подільському міщанину Т. Петровському.

Житловий будинок, 2-а пол. 19 ст. (архіт.). Вул. П. Сагайдачного, 8. На розі з вул. Ігорівською. Стара адреса — вул. Олександрівська, 32. Зведений у садибі, яка разом з кварталом між вулицями Боричів узвіз, Набережно-Хрещатицькою, Ігорівською та П. Сагайдачного з серед. 19 ст. належала родині відомих київських підприємців та меценатів Бродських.

Житловий будинок 1900—01, в якому проживав Данилевич В. Ю. (архіт., іст.). Вул. Б. Хмельницького, 30/10. На розі з вул. Лисенка. Споруджено на частині великої садиби колезького радника М. Самонова — сина київського архітектора серед. 19 ст. М. Самонова.

Садиба 1897—1901, в якій містилися Київське шахове товариство, де давав сеанс шахової гри Альохін О. О., редакція журналу «Українська кооперація» (архіт., іст.). ВУЛ. ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 25.  На повороті вулиці, в межах пл. Л. Толстого.