Житловий будинок кін. 19 ст., в якому містилися редакції газети «Громадська думка», журналу «Нова громада», проживали Кисельов М. Н., Купрін О. І. (архіт., іст.). Вул. Михайлівська, 10. У рядовій забудові вулиці.

Житловий будинок 19 ст., в якому проживали відомі вчені, гро­мадсько-політичні діячі (іст.). Вул. Сак­саганського, 91. У другому ряді забу­дови вулиці. В кін. 19 ст. ділянка нале­жала київському купцю І. Рафаловському. На ній розташовувався трипо­верховий цегляний будинок. 1899 на замовлення власника арх. А. Ф. Краусс розробив проект забудови садиби, яким передбачалося спорудити на ній ще два житлові будинки і надбудувати трьома поверхами наявну споруду.

Готель Гладинюка Г. П. 2-ї пол. 19 ст., в якому проживав Грушевський М. С., діяла літературно-мистецька група «Гроно», у кореспондентському пункті газети «Комсомольская правда» працював Гайдар А. П. (архіт., іст.). Вул. Б. Хмельницького, 8.

Садиба кін. 19 ст., в якій містилися Зуболікарська школа докторів Головчинера Л. С., Лур'є І. І. та зубного лікаря Головчинер З. С., Видавниче товариство «Друкарь», Єврейський народний університет, Центральне бюро Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ), працювали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя.  (архіт., іст.)  Хрещатик, 44.

Троїцький народний будинок Київського товариства грамотності (тепер Київський національний академічний театр оперети), 1901-02. Вул. Червоноармійська, 53. Первісно мав № 51. На розі з вул. Жилянською, на червоній лінії забудови вул. Червоноармійської, до якої звернений головним фасадом. Споруджено з ініціативи Київського товариства грамотності. Кошти на будівництво виділило Міністерство фінансів (20 тис. крб.), пожертвували Лазарь Бродський (понад 12 тис. крб.), Київське губернське попечительство про народну тверезість (10 тис. крб.), Н. Терещенко (2569 крб.) та інші доброчинці.