Вул. . Житловий будинок 1969, в якому проживали відомі вчені (іст.). На червоній лінії забудови, на перехресті вулиць Володимирської та Б. Хмельницького. Автор проекту – арх. В. Гопкало.
Пошук за тегом
Пансіон графині Левашової Є. В. (будинок Президії НАН України) 1850-і рр.— 1892
Пансіон графині Левашової Є. В. (будинок Президії НАН України) 1850-і рр.— 1892 (архіт., іст.). Вул. Володимирська, 54. У кварталі між бульв. Т. Шевченка та вул. Б. Хмельницького.
Будинок 1911-1914рр. Київського відділення Російського технічного товариства де містилися навчальні заклади, інститути Академії наук УРСР
Будинок 1911-1914рр. Київського відділення Російського технічного товариства де містилися навчальні заклади, інститути Академії наук УРСР, в яких працювали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Вул. О. Гончара, 55-б.
Інститут механіки ім. С. Тимошенка
Інститут механіки ім. С. Тимошенка,в якому працювали відомі вчені (іст.). Вул. Нестерова, 3. Комплекс споруд інституту складається з трьох цегляних будинків, зведених 1961 - 73 на червоній лінії забудови вулиці та у глибині ділянки.
Житловий будинок співробітників АН УРСР 1956, в якому проживали відомі вчен
Житловий будинок співробітників АН УРСР 1956, в якому проживали відомі вчені (архіт., іст.). Вул. Прорізна, 10. На розі з вул. Пушкінською. У 1950-х рр. мав № 14. Споруджений за проектом архітекторів Л. Куликова і В. Михайлова. Є парним будинку № 7/2—4 на протилежному боці вулиці, з яким пов'язаний спільним композиційним задумом. Зводились як єдиний архітектурний ансамбль площі перед запроектованим театром (не побудовано).
Комплекс житлових будинків 1951–54, в якому проживали відомі діячі культури і науки.
Комплекс житлових будинків 1951–54, в якому проживали відомі діячі культури і науки. (архіт., іст.) Хрещатик, 23, 25, 27. Замикає перспективу вул. Б. Хмельницького. Складається з двох ідентичних за об'ємно-просторовим рішенням одинадцяти-поверхових будинків (№ 23 і 27) та розташованого між ними на верхній терасі (перепад 16 м), значно віддаленого від червоної лінії тринадцятиповерхового будинку із вбудованим двозальним кінотеатром (№ 25).
Київський водогін, кін. 19— поч. 20 ст.
Київський водогін, кін. 19— поч. 20 ст. (архіт., іст.). Перша звістка про Київський водогін з'являється у грамоті 1636 польського короля Владислава IV, якою дозволялося підвести джерельну воду до домініканського конвенту Св. Миколи та Київської академії на Подолі. 1668 прокладено підземні дерев'яні труби (висвердлені дерев’яні колоди-рури) від джерел, ІЦС витікали з-під Андріївської та Замкової гір. їх виявлено при розкопках 1974 на вулицях Борисоглібській та Покровській.