Житловий будинок 1913—14, в якому проживав Паторжинський І. С. (архіт., іст.). Заньковецької вулиця, 4.
Пошук за тегом
Духовна семінарія, 1828—30
Духовна семінарія, 1828—30 (архіт., іст.). Вул. Костянтинівська, 5. На червоній лінії забудови вулиці. Споруда триповерхова, з підвалом, цегляна, тинькована, у плані Г-подібна.
Садиба 1914, в якій проживали відомі представники науки, культури, військової справи
Садиба 1914, в якій проживали відомі представники науки, культури, військової справи (архіт., іст.). Пров. Михайлівський, 9-а, 9-б.
Пам'ятник Глінці М. І., 1910
Пам'ятник Глінці М. І., 1910 (мист.). У північно-східній частині парку, навпроти літньої естради. До нього прокладено доріжку, обсаджену вічнозеленими деревами. Автор — арх. В. Ніколаєв. Заг. вис. — 3,4 м, скульптури — 1,0 м, постаменту — 2,4 м, цоколю — 0,15 м.
Прибутковий будинок Софійського митрополичого дому 1904–13, в якому проживали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичні та церковні діячі
Прибутковий будинок Софійського митрополичого дому 1904–13, в якому проживали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичні та церковні діячі (архіт., іст.). Вул. Стрілецька, 7/6. Первісна адреса № 3, згодом 1-а, 1-б, 1-в. На червоній лінії забудови, на цвинтарі Софійського собору. Складається з трьох у різний час побудованих об'ємів.
Братський Богоявленський Монастир і Київська Академія, 16 -20 ст.
Братський Богоявленський Монастир і Київська Академія, 16 -20 ст. (архіт., іст., мист.). Контрактова пл., 3. Займає квартал між Контрактовою пл., вулицями Г. Сковороди, Волоською та Іллінською, формує забудову центральної частини Подолу. Являє собою комплекс споруд, зведених у різний час.
Пасаж 1913–14, 1946–55, в якому проживали відомі діячі науки і культури (первісно мав № 24, після 1898 – № 25).
Пасаж 1913–14, 1946–55, в якому проживали відомі діячі науки і культури (первісно мав № 24, після 1898 – № 25). (архіт., іст.) Хрещатик, 15. У кварталі – між вулицями Хрещатик і Заньковецької, утворює між ними відкритий проїзд. Історія садиби простежується з перших десятиліть формування Хрещатика як головної магістралі міста.
Радіотелецентр, 1949–50
Радіотелецентр, 1949–50 (архіт., іст.). Хрещатик, 26. У другому ряді забудови, паралельно вулиці. Ділянку для забудови разом з чотириповерховим корпусом колишньої телефонної станції (1914, арх. О. Кобелєв) 1946 відведено Комітету з радіофікації та радіомовлення УРСР (див. ст. 544.2). Автор проекту – арх. В. Єлізаров.
Житловий будинок 1951 – 56, в якому проживав Тимохін В. І.
Житловий будинок 1951 – 56, в якому проживав Тимохін В. І. (архіт., іст.).Хрещатик, 29/1. На розі з пл. Бессарабською. Наявний житловий будинок розташований на місці двох до-воєнних садиб № 45 та 47 на вул. Хрещатик, які належали в різні часи багатьом власникам.
Бурса київської академії кін. 18-поч. 19 ст., в якій проживав Гулак-Артемовський С. С.
Бурса київської академії кін. 18-поч. 19 ст., в якій проживав Гулак-Артемовський С. С. (архіт,. іст,). Вул. Набережно-Хрещатицька, 2. На березі Дніпра. Відіграє визначну роль у формуванні забудови набережної. У бурсі (студентському гуртожитку) проживали учні, переважно сироти та діти бідних батьків, які утримувалися братством. Перший дерев'яний будинок бурси містився на території Братського монастиря, Протягом 1763005 було збудовано нову бурсу. Мурований фундаменті зводився під керівництвом арх. І. Григоровича-Барського, дерев'яна надземна частина — під керівництвом «тесального майстра» П. Неділки. Тут проживало до 400 бурсаків. У серпні 1775 будинок згорів.