ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ ім. О. БОГОМОЛЬЦЯ, В ЯКОМУ ПРАЦЮВАЛИ ВІДОМІ ВЧЕНІ (іст.). Вул. Академіка Богомольця, 4. Комплекс споруд інституту складається з п'яти корпусів, побудованих 1934-36 і 1979. Заснований 1953 як Інститут фізіології ім. О. Богомольця АН УРСР на базі Інституту експериментальної біології та патології Наркомату охорони здоров'я УРСР та Інституту клінічної фізіології АН УСРР (утворені 1930—34).

Житловий будинок 1955—57, в якому проживали відомі письменники (іст.). Вул. М. Коцюбинського, 2.
На червоній лінії забудови. Споруджено на складному рельєфі за проектом арх. В. Гопкала. Семи-, восьмиповерховий, цегляний, облицьований білою плиткою, у плані складної конфігурації з багатогранним наріжним ризалітом.

Житловий будинок 1969, в якому проживали Вірський П. П., Дерегус М. Г., Маринченко Є. О. (іст.). Вул. Мала Житомирська, 10. Складається з двох зблокованих об'ємів, з яких шестиповерховий наближено до червоної лінії забудови вулиці, дев'ятиповерховий віддалений від неї на 7 м і утворює озеленений курдонер. Цегляний, секції об'єднано сходовою кліткою. У дев'ятиповерховому об'ємі зроблено проїзд на подвір'я, з якого влаштовано входи до будинку. 

Житловий будинок працівників Київської міськради 1950—53, в якому проживали Карабиць І. Ф., Копиця Д. Д., Руденко Л. А. (архіт., іст.). Вул. Пушкінська, 1—3/5. Займає майже весь квартал вул. Прорізної між вулицями Хрещатик і Пушкінською. Споруджено за проектом архітекторів О. Власова та О. Заварова на місці будівлі, зруйнованої 1941. Складає єдиний комплекс з житловим будинком для працівників галузі лісового господарства (вул. Прорізна, 3).

Комплекс житлових будинків 1951–54, в якому проживали відомі діячі культури і науки. (архіт., іст.) Хрещатик, 23, 25, 27.  Замикає перспективу вул. Б. Хмельницького. Складається з двох ідентичних за об'ємно-просторовим рішенням одинадцяти-поверхових будинків (№ 23 і 27) та розташованого між ними на верхній терасі (перепад 16 м), значно віддаленого від червоної лінії тринадцятиповерхового будинку із вбудованим двозальним кінотеатром (№ 25).

Житловий будинок 1952, в якому проживали відомі письменники, діячі науки і культури (архіт., іст.). ВУЛ. ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 6. На червоній лінії забудови вулиці. Споруджений на замовлення Спілки письменників України за проектом архітекторів А. Добровольського та О. Малиновського. 

Міське парафіяльне училище ім. Терещенка Н. А. 1906, де містилися Українська державна академія мистецтв, Київська артилерійська спецшкола № 13 (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 40. Первісно № 38. На червоній лінії забудови вулиці, бічним фасадом звернене у бік пл. Львівської. Історія садиби простежується з 1837, коли вона становила власність поміщика Кандиби.

Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Келії соборних старців 16-18 ст. (корпус № 4) Поблизу Свято-Троїцької надбрамної церкви, з півночі обмежує прохід від Святої брами до соборної площі та формує північний фронт забудови останньої.

Поховання Нестора Літописця бл. 1114 (іст.). На верхній ділянці Поховальної вулиці.