Верхня територія Лаври, 11–20 ст. (археол., архіт., іст., містобуд.). У найвищій північній частині території Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, на майже рівному плато з прилеглими до нього південно-східними схилами. Відіграє провідну роль у комплексі монастиря. За «Києво-Печерським патериком», виникла на княжому полі, наданому князем Святославом Ярославичем для будівництва «великої церкви Печерська».

Будинок митрополита 1727—1867, в якому проживали відомі церковні та державні діячі, містились управління Лаврського музею культів та побуту і Всеукраїнського музейного містечка, відділ станкового малярства музею, працювали і проживали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Корпус № 2. Замикає з півдня соборну площу, східним торцем межує з церквою Благовіщення Пресвятій Богородиці (корпус № 86).

Поховання і надгробок Давида (Нащинського), 1793 (іст., мист.). На південний захід від церкви Зачаття св. Анни, на похилому рельєфі, займає майданчик вузького виступу тераси з платформою. Давид (світське ім'я — Нащинський Данило; 31.01.1721, Полтава — 6.05.1793, Київ) — філософ, літератор, перекладач, педагог, церковний діяч.