Михайловський Золотоверхий монастир, 12-20 ст. (археол., архіт., іст., мист.). Вул. Трьохсвятительська, 4—8; пл. Михайлівська. У верхній частині парку «Володимирська гірка» (у давнину — Михайлівська гора Верхнього Києва), з яким межує зі сходу та півдня, з заходу обмежений вул. Трьохсвятительською, з півночі — проходом до фунікулера. Відіграє значну роль у формуванні панорами міста, особливо з боку Дніпра.
Пошук за тегом
Верхня територія Лаври, 11–20 ст.
Верхня територія Лаври, 11–20 ст. (археол., архіт., іст., містобуд.). У найвищій північній частині території Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, на майже рівному плато з прилеглими до нього південно-східними схилами. Відіграє провідну роль у комплексі монастиря. За «Києво-Печерським патериком», виникла на княжому полі, наданому князем Святославом Ярославичем для будівництва «великої церкви Печерська».
Будинок митрополита 1727— 1867, в якому проживали відомі церковні та державні діячі, містились управління Лаврського музею культів та побуту і Всеукраїнського музейного містечка, відділ станкового малярства музею, працювали і проживали відомі діячі науки і культури
Будинок митрополита 1727—1867, в якому проживали відомі церковні та державні діячі, містились управління Лаврського музею культів та побуту і Всеукраїнського музейного містечка, відділ станкового малярства музею, працювали і проживали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Корпус № 2. Замикає з півдня соборну площу, східним торцем межує з церквою Благовіщення Пресвятій Богородиці (корпус № 86).
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Келії крилошан 1720-21, в яких проживав Флавіан (Приходько)
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Келії крилошан 1720-21, в яких проживав Флавіан (Приходько) (корпус № 3). Між Свято-Троїцькою надбрамною церквою і Великою лаврською дзвіницею, вздовж напрямку руху від Святої брами до собору Успіння Пресвятої Богородиці, з півдня обмежують і формують простір парадного проходу до соборної площі Лаври.
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Келії соборних старців 16-18 ст.
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Келії соборних старців 16-18 ст. (корпус № 4) Поблизу Свято-Троїцької надбрамної церкви, з півночі обмежує прохід від Святої брами до соборної площі та формує північний фронт забудови останньої.
Церква Свято-Троїцька над Святою брамою, 12—18 ст.
Церква Свято-Троїцька над Святою брамою, 12—18 ст. (архіт., мист.). Корпус № 27. На головному західному вході на верхній території Лаври, в уступі оборонного муру 1695— 1701. Перша згадка про браму міститься у літописному повідомленні про напад половців 1096.