Вул. Володи­мирська, 28. Будинок 1886, в якому містилися бюро Українського наукового товари­ства, редакції українських видань, пра­цювали Грушевський М. С., Тищен­ко Ю. П. та інші (іст.). На червоній лінії забудови вулиці.

Житловий будинок 1907, в якому містилися редакція «Української хати», окупаційне управління у справах фольксдойче (архіт., іст.). Вул. Воров­ського, 16.

Житловий будинок 1910, в якому містилася редакція «Української хати» (архіт., іст.). Вул. Воровського, 38.

Будинок Київської повітової земської управи 1913—14, в якому проживав і працював Шаповал М. Ю., містився Гідромеліоративний інститут, де навчався Синицин Г. Я. (іст.). Вул. Рейтарська, 37. На червоній лінії забудови вулиці. Зведений за проектом арх. І. Бєляєва. Чотириповерховий, цег­ляний. Перший поверх облицьовано блоками сірого граніту, четвертий — аттиковий. Простінки між вікнами прикрашено лопатками. Вхід заверше­но гранітним сандриком.

Житловий будинок 1911–12, в якому містилася редакція журналу «Шлях», проживав Прокопович В. К. (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 123. На червоній лінії забудови  вулиці. Споруджено у садибі домовласника Ш. Цейтліна як прибутковий. Перший поверх первісно займали торговельні заклади, верхні були житловими. В 1940 – 50-х рр. у підвальних приміщеннях будинку містився учбово-виробничий комбінат «УТОГ». У 1950 проведено ремонт підвальних приміщень з укріпленням фундаментів і стін, переплануванням.

Житловий будинок 1897, в якому містилася редакція газети «Село» (іст.). Вул. Саксаганського, 48. На розі з вул. Тарасівською. На червоній лінії забудови. Зведено на замовлення дружини підполковника М. Ієнкен за проектом арх. Х. Гьоліха. П’ятиповерховий (первісно триповерховий), цегляний, пофарбований. Оформлений у цегляному стилі.