Житловий будинок 1911–12, в якому містилася редакція журналу «Шлях», проживав Прокопович В. К. (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 123. На червоній лінії забудови вулиці. Споруджено у садибі домовласника Ш. Цейтліна як прибутковий. Перший поверх первісно займали торговельні заклади, верхні були житловими. В 1940 – 50-х рр. у підвальних приміщеннях будинку містився учбово-виробничий комбінат «УТОГ». У 1950 проведено ремонт підвальних приміщень з укріпленням фундаментів і стін, переплануванням.
Житловий будинок 1897, в якому містилася редакція газети «Село» (іст.). Вул. Саксаганського, 48. На розі з вул. Тарасівською. На червоній лінії забудови. Зведено на замовлення дружини підполковника М. Ієнкен за проектом арх. Х. Гьоліха. П’ятиповерховий (первісно триповерховий), цегляний, пофарбований. Оформлений у цегляному стилі.
Садиба 1890, в якій проживав Миклухо-Маклай М. М, містилася редакція «Киевской старини» (іст.). Вул. Саксаганського, 60, 60-б, 60-в. Складається з головного триповерхового будинку на червоній лінії забудови вулиці (№ 60), до якого з тилу прилягають одноповерхові з підвалом цегляні служби (№ 60-в), і флігеля (№ 60-б) в другому ряді забудови.
Особняк, 1860—63 (архіт). Вул. Ярославів Вал, 27. На червоній лінії забудови вулиці. Єдиний будинок, що зберігся від початкової забудови вул. Ярославів Вал, прокладеної у 1840—50-х рр. Історія садиби простежується з 1860, коли у колезького радника В. Чернявського ще не забудовану ділянку придбав титулярний радник О. Кобилянський, який і збудував наявний особняк. 1863 власник розширив садибу, придбавши прилеглі ділянки міської землі.
