Садиба кін. 18 – поч. 20 ст., в якій проживали родини Вігелів, Іпсіланті, відомі діячі культури, містилася живописна школа Києво-Печерської лаври (архіт., іст.). Вул. Січневого повстання, 6, 6-а, 6-б. Периметральна забудова садибної ділянки, що включає житлові та господарські споруди, утворює замкнений простір двору. Головний будинок (№ 6) розташований на червоній лінії забудови вулиці, два бічні флігелі (№ 6-а і 6-б), один з яких з’єднаний вставкою з головним будинком, – на бічних межах садибної ділянки, торцевими фасадами винесені на червону лінію вул. Січневого повстання, у фронті забудови якої оформлено в’їзну браму між іншим флігелем і головним будинком.

Галерея з входом в Антонієві (Ближні) печери та келіями, 18-19 ст. (архіт., мист.). Корпус № 41. Прибудова до північно-східного наріжжя церкви Здвиження Чесного Хреста Господнього (корпус № 36), вкомпонована у ділянку крутого схилу нижче садової тераси. Активно формує західний фронт забудови подвір'я Ближніх печер. 

Церква Здвиження Чесного Хреста Господнього 1700—04, 1839, в якій поховані Герцик П. С., митрополити Київські і Галицькі (архіт., іст., мист.). Корпус № 36. На терасі південного схилу пагорба верхньої території Лаври. Домінує в архітектурному ансамблі Ближніх печер.