Садиба 1880-х рр. — 1911, в якій проживали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Вул. Кудрявська, 9, 9-б.

Головний навчальний корпус, 1898—1901 (архіт., іст.). Корпус № 1. Головним фасадом, що формує парадне подвір'я-курдонер, звернений у бік парку на просп. Перемоги; займає провідне місце в ансамблі політехнічного інституту. Автор проекту — арх. І. Кітнер. Урочисті закладини корпусу відбулися 30 серпня 1898. Першу цеглину будівлі поклав Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор М. Драгомиров, другу — директор департаменту торгівлі та мануфактур Міністерства фінансів В. Ковалевський, третю — помічник командувача Київського військового округу А. Косач; наступні — підприємці й доброчинці Л. Бродський, Н. Терещенко, директор інституту В. Кирпичов, міський голова С. Сольський та ін.

Житловий будинок (№ 5; колишній № 4) 1910, в якому проживали відомі вчені (архіт., іст.). В ансамблі з житловим будинком № 4, з яким має єдине архітектурне вирішення. Споруджений за проектом арх. В. Обремського.

Сільськогосподарська Академія (Національний аграрний університет), 1920—90-і рр. (архіт., іст.). Вулиці Героїв оборони, Генерала Родимцева, Блакитного, Бурмистенка, Васильківська. На верхів'ї пагорба серед Голосіївського лісу та на території поблизу пл. Голосіївської.

Житловий будинок кін. 19 ст., в якому проживали Жуковський М. Є., Осьмак В. О. (іст.). Вул. Саксагансько­го, 46. З відступом від незабудованого фронту ділянки із значним підвищен­ням рельєфу. П'ятиповерховий (пер­вісно чотириповерховий), цегляний, пофарбований, у плані прямокутний. Оформлений у цегляному стилі.