Садиба, 1899–1901 (архіт.). Вул. І. Франка, 5, 5-б. Складається з двох житлових будинків – головного на червоній ліній забудови вулиці (№ 5) і розташованого паралельно йому в глибині ділянки флігеля (№ 5-б). Історія садиби простежується з 1870-х рр., коли її власником був міщанин О. Самойлов.

Садиба 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., в якій проживав Волошин М. О., міс­тилися Київський комерційний ін­ститут, Київський юридичний інсти­тут, Київський інститут народного господарства, Київський інженерно-будівельний інститут, Музично-теат­ральна академія, в яких працювали і навчалися відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політичного і державного життя, відбулися уста­новчі збори Української партії соціалістів-революціонерів, містився Га­лицько-Буковинський курінь Січових стрільців (архіт., іст.). Бульв. Т. Шев­ченка, 22—24. Формує забудову квар­талу вздовж бульв. Т. Шевченка, ву­лиць І. Франка та Пирогова. Займає те­риторію двох садиб 2-ї пол. 19 ст.: № 22 (до 1898 — № 20), що належала надвірному раднику Я. Язєву, та № 24 (№ 22), яка була власністю купця А. Снєжко і його спадкоємців.

Садиба 1908—11, в якій містилися редакція «Літературно-наукового вістника», Українське наукове товариство, Державна заслужена академічна хорова капела УРСР «Думка», правління Українського театрального товариства, працювали і проживали відомі діячі культури, громадсько- політичного і державного життя (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 14-а, 14-б, 14-в, 14-г, 14-д. До 1898 — № 12. Складається з двох будинків на червоній лінії забудови вулиці (№ 14-а і № 14-б), паралельно розташованих до них двох флігелів у глибині подвір'я (№ 14-в, 14-г) та флігеля № 14-д в тилу. З серед. 19 ст. до 1901 належала дворянину К. Ржепецькому, який до 1842 служив у Палаті цивільного суду.