Педагогічний музей 1909—11, де працювала Українська Центральна Рада (архіт., іст., мист.). Вул. Володимир­ська, 57. Стоїть окремо у кварталі між вул. Б. Хмельницького і бульв. Т. Шев­ченка, з невеликим відступом від чер­воної лінії забудови.

Садиба 1897—98, в якій місти­лися правління профспілки київських кравців «Голка», Російське генеральне консульство, Російська мирна делега­ція, працювали відомі політичні діячі (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 3. У ряді суцільної забудови вулиці. Спо­руджено коштом купця Ш. Фаєра за проектами архітекторів С. Рикачова (чолова частина) та А.-Ф. Краусса (дворові об'єми, що утворили два по­слідовно розташовані внутрішні двори (тепер прохід до тильного двору за­муровано). 

Особняк Могилевцева С. С. 1901, в якому проживали відомі діячі науки, громадсько-політичного і державного життя (архіт., іст., мист.). Вул. Шовковична, 17/2 (з 1918). У 1917р. -№ 15-а. На розі з вул. П. Орлика, на червоних лініях забудови вулиць, на ділянці з садом.