Голосіїв

Походження назви достеменно невідоме. На цій території виявлено ар­хеологічні матеріали пізньотрипільського часу. Вперше згадується 1541 як володіння Видубицького Свято-Михай­лівського монастиря, згодом — Києво-Печерської лаври, 1617 — як її госпо­дарський хутір Голосіївський. 1631 архімандрит Лаври і митрополит Київ­ський Петро (Могила) заснував тут Свято-Покровську пустинь Лаври (див. ст. 80), яка стала літньою резиденцією київських ієрархів. У грамоті російсь­кого царя Петра ї про землеволодіння ця місцевість згадана як Черкащина. У 18 ст. фігурує як маєтність митропо­литів Київських, у 1-й пол. 19 ст. — як хутір Палатницький та Яровці (таку ж назву має куток сусіднього с. Пирогів). У 18 ст. тут було закладено великий лісопарк, що згодом набув назву Голосіївський ліс. Територія входила до Хотівської волості Київського пов. Ки­ївської губ., 1923 включена до меж Києва. Того ж року підпорядкована Мишоловській сільраді Будаївського р-ну Київського округу, 1927—30 вхо­дила до Київського р-ну Київського ок­ругу, 1930—33 — до Київської при­міської смуги, з 1933 — у складі Києва. У 20 ст. розпочалось інтенсивне ос­воєння місцевості як житлової, госпо­дарської та рекреаційної зони. У жовт­ні 1918 Міністерство освіти Україн­ської Держави виділило в Голосіївській лісовій дачі для новостворюваної Ук­раїнської АН територію під аклімати­заційний парк і навчальний дендроботанічний сад, на базі яких у 1920-і рр. розпочато спорудження комплексу ви­щих навчальних закладів сільгосподарського профілю з мережею дослід­них станцій (тепер — Національний аг­рарний університет; див ст. 495). 1928 закладено парк відпочинку. У 1930-х рр. ліквідовано пустинь (1991 повернено церковній громаді). В 1930—40-х рр. за рахунок території Голосіївського лісу розширено забудову с. Мишоловка і с-ща Добрий шлях. 1952—58 збудовано Республіканську сільськогосподарську виставку (тепер — Національний ком­плекс «Експоцентр України»; див. ст. 70). 1957 поновлено Голосіївський парк куль­тури і відпочинку (з 1965 — ім. М. Риль­ського), 1957—65 здійснено основну за­будову Одеської автостради житлового масиву, який має неофіційну назву Голосіївський, 1969 засновано Музей на­родної архітектури та побуту України (див. ст. 297). У Голосієві існують вули­ця, площа і провулок Голосіївські. На­зву вул. Новоголосіївська первісно ма­ли сучасні вулиці Блакитного і Закар­патська. Під паралельною назвою просп. Голосіївський (офіційно не за­тверджена) з поч. 1990-х рр. фігурує просп. 40-річчя Жовтня.

  • Автор: Лідія Пономаренко