Київський метрополітен – Станція «Арсенальна», 1960 (архіт.). Арсенальна пл. У глибині площі, на якій стоїть пам'ятник робітникам-арсенальцям. Архітектори Г. Гранаткін, С. Крушинський, Н. Щукіна.

Житловий будинок 1955—57, в якому проживали відомі письменники (іст.). Вул. М. Коцюбинського, 2.
На червоній лінії забудови. Споруджено на складному рельєфі за проектом арх. В. Гопкала. Семи-, восьмиповерховий, цегляний, облицьований білою плиткою, у плані складної конфігурації з багатогранним наріжним ризалітом.

Житловий будинок наукових співробітників 1931, в якому проживали відомі вчені і діячі культури (архіт., іст.). Вул. Лютеранська, 21/12. На розі вулиць Лютеранської та Банкової.

Пам'ятник Косiору С.В. 1970, 1984 (мист.). Вул. Артема. Перед входом до скверу, на розі вулиць Артема і Глибочицької, звернений до вул. Артема.

Житловий будинок акторів 1936—38, в якому проживали відомі діячі культури (архіт., іст.). Вул. Пушкінська, 20. Виходить чоловими фасадами на дві вулиці: вул. Пушкінську — вздовж червоної лінії забудови і на вул. Б. Хмельницького — з 25-метровим відступом від фронту забудови, сформованого будівлями колишньої Колегії Павла Ґалаґана (наріжний цегляний будинок комплексу знесено у 1980-х рр.). Зведення житлового будинку для акторів Київського державного академічного театру опери та балету було своєрідним дарунком союзного уряду після тріумфальних виступів театру на Декаді українського мистецтва в Москві 1936.

Головний навчальний корпус, 1898—1901 (архіт., іст.). Корпус № 1. Головним фасадом, що формує парадне подвір'я-курдонер, звернений у бік парку на просп. Перемоги; займає провідне місце в ансамблі політехнічного інституту. Автор проекту — арх. І. Кітнер. Урочисті закладини корпусу відбулися 30 серпня 1898. Першу цеглину будівлі поклав Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор М. Драгомиров, другу — директор департаменту торгівлі та мануфактур Міністерства фінансів В. Ковалевський, третю — помічник командувача Київського військового округу А. Косач; наступні — підприємці й доброчинці Л. Бродський, Н. Терещенко, директор інституту В. Кирпичов, міський голова С. Сольський та ін.

Житловий будинок 1952, в якому проживали відомі письменники, діячі науки і культури (архіт., іст.). ВУЛ. ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 6. На червоній лінії забудови вулиці. Споруджений на замовлення Спілки письменників України за проектом архітекторів А. Добровольського та О. Малиновського. 

Житловий будинок 1930-х рр., в якому проживали відомі діячі культу­ри (архіт., іст.). Вул. Шовковична, 10. На червоній лінії забудови вулиці. Разом із сусідніми будівлями обмежує озеленений та впорядкований вели­кий внутрішній простір кварталу. Під­порядковується масштабному ладу вулиці, зберігаючи композиційну та художню самостійність. Споруджено за проектом арх. С. Григор'єва у фор­мах пізнього конструктивізму.

Житловий будинок співробітників НКВС УРСР 1930—40-х рр., в якому проживав Дмитерко Л. Д. (архіт., іст.). Вул. Шовковична, 32—34. На розі з вул. Лютеранською, на червоних лініях забудови. Споруджено 1934, первісно — п'ятиповерховий. 1946—49 реконструйовано з надбудовою шостого поверху та влаштуванням ліфтів. 

Житловий будинок 1958, в якому проживали Міньківський О. З., Соколов М. О. (іст.). Вул. Ш. Руставелі,26
На червоній лінії забудови, поблизу кінотеатру «Кінопанорама». П'ятиповерховий, цегляний, з під'їздами з боку подвір'я.