Педагогічний музей 1909—11, де працювала Українська Центральна Рада (архіт., іст., мист.). Вул. Володимир­ська, 57. Стоїть окремо у кварталі між вул. Б. Хмельницького і бульв. Т. Шев­ченка, з невеликим відступом від чер­воної лінії забудови.

Будинок 1911-1914рр. Київського відділення Російського технічного товариства де містилися навчальні заклади, інститути Академії наук УРСР, в яких працювали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Вул. О. Гончара, 55-б.

Луцькі казарми, 1911 (архіт., іст.). Вул. Дегтерьовська, 11. Комплекс споруд на території сучасного Київського інституту сухопутних військ, західніше кол. Дегтерьовських благодійних закладів. Складається з трьох основних корпусів, розташованих симетрично відносно лінії забудови вулиці: центральний будинок—фронтом, бічні — торцями; решта допоміжних споруд - в глибині ділянки. Споруджено як власність міста. 

Особняк Симиренка В. Ф. кін. 19 ст., в якому містилися УНТ, ВУАК Спілка українських письменників проживали Новицький О. П., Шарлемань М. В. та інші (архіт., іст.). Вул Десятинна, 9.

Житловий будинок наукових співробітників 1931, в якому проживали відомі вчені і діячі культури (архіт., іст.). Вул. Лютеранська, 21/12. На розі вулиць Лютеранської та Банкової.

Будинок 1895, в якому проживав Богомазов О. К. (іст.) Вул. Смирнова-Ласточкіна, 18 На червоній лінії забудови вулиці. Зведений як житловий будинок на замовлення Д. Дмитрієва — священика Воскресенської парафії на Подолі. Цегляний, односекційний, первісно двоповерховий, на цокольному поверсі.

Духовна семінарія (акаде­мія образотворчого мистецтва і архітектури) 1899—1901 (архіт., іст.). Вул. Смирнова-Ласточкіна, 20. На заломі вул. Смирнова-Ласточкіна (кол. Вознесенський узвіз) в напрямку Подолу, у глибині подвір'я.

Пам'ятник репресованим митцям 1996 (мист.). Вул. Смирнова-Ласточкіна, 20. У сквері на території Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, звернений до вулиці. Автори — ск. Б. Довгань, арх. Ф. Юр'єв. Вис. скульптури — 1,9 м, постаменту — 0,40 м.

Житловий будинок 1951—54, в якому проживали Кавалерідзе І. П., Литвиненко В. Г., Овчинников В. Ф. (іст.). ВУЛ. ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 12. На червоній лінії забудови вулиці. Споруджений на замовлення Спілки художників України з виставковою залою на першому поверсі.

Житловий будинок 1959, в якому проживали Сабадиш П. Є., Шесто палов А. В. (іст.). ВУЛ. ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 134.  На розі з вул. Загородньою.

Готель «ПАЛАСТ» кін. 19 — поч. 20 ст., в якому підписав зречення геть­ман Скоропадський П. П., містилися підрозділи Народного комісаріату ос­віти УСРР, проживали відомі діячі науки і культури, державні діячі (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 7/29. На розі з вул. Пушкінською. Історія садиби простежується з серед. 19 ст., коли вона належала чиновнику Бог­данову.

Міське парафіяльне училище ім. Терещенка Н. А. 1906, де містилися Українська державна академія мистецтв, Київська артилерійська спецшкола № 13 (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 40. Первісно № 38. На червоній лінії забудови вулиці, бічним фасадом звернене у бік пл. Львівської. Історія садиби простежується з 1837, коли вона становила власність поміщика Кандиби.