Будинок митрополита 1727—1867, в якому проживали відомі церковні та державні діячі, містились управління Лаврського музею культів та побуту і Всеукраїнського музейного містечка, відділ станкового малярства музею, працювали і проживали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Корпус № 2. Замикає з півдня соборну площу, східним торцем межує з церквою Благовіщення Пресвятій Богородиці (корпус № 86).

Мур підпірний Д. де Боскета, серед. 18 ст. (архіт.). Корпуси № 77, 77-а, 77-б. На схилі пагорба, з півдня і сходу обмежує терасу комплексу Ближніх печер. Найдавніші зображення дерев'яних укріплень схилів ближньопечерного пагорба збереглися на плані монастиря Афанасія (Кальнофойського), опублікованому 1638 у «Тератургімі», на панорамному зображенні Лаври 1651 худ. А. ван Вестерфельда, на планах 1674 архімандрита Лаври Інокентія (Ґізеля), 1695 — полковника І. Ушакова.