Андріївська церква, 1747—62 (архіт., іст. мист.) Андріївський уз­віз, 23. На краю правого підвищеного берега Дніпра, відіграє (з боку річки) роль основної архітектурної домінан­ти в панорамі західної (старокиївської) частини міста, органічно вписується в її ландшафт.

Житловий будинок 1890-х рр, в якому містилася майстерня Кавалерідзе І. П., проживав Титов Ф. І. (іст.). Андріївський узвіз, 21.

Педагогічний музей 1909—11, де працювала Українська Центральна Рада (архіт., іст., мист.). Вул. Володимир­ська, 57. Стоїть окремо у кварталі між вул. Б. Хмельницького і бульв. Т. Шев­ченка, з невеликим відступом від чер­воної лінії забудови.

Будинок Київського місцевого правління Російського товариства Червоного Хреста 1904, в якому містився Київський відділ Російського військово-історичного товариства і Київське товариство охорони пам'яток старовини і мистецтва (архіт., іст.). Вул. Московська, 1/2.

Братський Богоявленський Монастир і Київська Академія, 16 -20 ст. (архіт., іст., мист.). Контрактова пл., 3. Займає квартал між Контрактовою пл., вулицями Г. Сковороди, Волоською та Іллінською, формує забудову центральної частини Подолу. Являє собою комплекс споруд, зведених у різний час.

Житловий будинок 1883, 1900— 03, 1940—41, в якому містилося правління Київського товариства поширення освіти і грамотності, проживав Влизько О. Ф. (іст.). Вул. Ярославів Вал, 22. На розі з вул. Стрілецькою, на червоних лініях забудови. Тривалий час ця наріжна садиба мала вигляд звичайного городу. З серед. 19 ст. вона належала надвірному раднику Г. Вєтрову і входила до великої ділянки, що простягалася вздовж вул. Стрілецької до вул. Рейтарської. Наступний власник — колезький радник А. Солонина.

Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Келії соборних старців 16-18 ст. (корпус № 4) Поблизу Свято-Троїцької надбрамної церкви, з півночі обмежує прохід від Святої брами до соборної площі та формує північний фронт забудови останньої.