Педагогічний музей 1909—11, де працювала Українська Центральна Рада (архіт., іст., мист.). Вул. Володимир­ська, 57. Стоїть окремо у кварталі між вул. Б. Хмельницького і бульв. Т. Шев­ченка, з невеликим відступом від чер­воної лінії забудови.

Вул. Во­лодимирська, 64. Будинок ректорату університету серед. 19 ст., в якому проживали ро­дина Карпек, Клименко П. В., Нарбут Г. І. та інші (архіт., іст.). На розі вулиць Воло­димирської і Л. Толстого, на черво­них лініях забудови, головним фасадом орієнтований на вул. Володимирську. Споруджено у 1840-х рр. у стилі піз­нього класицизму за проектом, ймо­вірно, арх. О. Беретті.

Особняк Симиренка В. Ф. кін. 19 ст., в якому містилися УНТ, ВУАК Спілка українських письменників проживали Новицький О. П., Шарлемань М. В. та інші (архіт., іст.). Вул Десятинна, 9.

Будинок 1895, в якому проживав Богомазов О. К. (іст.) Вул. Смирнова-Ласточкіна, 18 На червоній лінії забудови вулиці. Зведений як житловий будинок на замовлення Д. Дмитрієва — священика Воскресенської парафії на Подолі. Цегляний, односекційний, первісно двоповерховий, на цокольному поверсі.

Духовна семінарія (акаде­мія образотворчого мистецтва і архітектури) 1899—1901 (архіт., іст.). Вул. Смирнова-Ласточкіна, 20. На заломі вул. Смирнова-Ласточкіна (кол. Вознесенський узвіз) в напрямку Подолу, у глибині подвір'я.

Готель Гладинюка Г. П. 2-ї пол. 19 ст., в якому проживав Грушевський М. С., діяла літературно-мистецька група «Гроно», у кореспондентському пункті газети «Комсомольская правда» працював Гайдар А. П. (архіт., іст.). Вул. Б. Хмельницького, 8.

Садиба кін. 19 ст., в якій містилися Зуболікарська школа докторів Головчинера Л. С., Лур'є І. І. та зубного лікаря Головчинер З. С., Видавниче товариство «Друкарь», Єврейський народний університет, Центральне бюро Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ), працювали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя.  (архіт., іст.)  Хрещатик, 44.

Будинок Київського виправного арештантського відділення серед. 19 ст., в якому друкувалися перші українські гроші (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 27. На червоній лінії забудови вулиці. Споруджений за проектом військового інж. А. Тілло на ділянці пл. 2 десятини, відведеній серед пустирів. Триповерховий з підвалом, цегляний, у плані П-подібний.

Міське парафіяльне училище ім. Терещенка Н. А. 1906, де містилися Українська державна академія мистецтв, Київська артилерійська спецшкола № 13 (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 40. Первісно № 38. На червоній лінії забудови вулиці, бічним фасадом звернене у бік пл. Львівської. Історія садиби простежується з 1837, коли вона становила власність поміщика Кандиби.

Будинок митрополита 18 – поч. 19 ст., в якому проживали відомі церковні діячі, містилися Міністерства ісповідань УНР та Української Держави, Київський архітектурний інститут, Академія архітектури УРСР, працювали відомі громадсько-політичні, державні, культурні діячі, вчені (архіт., іст.).