Присутствені місця, 1854—1909 (архіт., іст.). Вул. Володимирська, 15. У південній частині трикутного, за­будованого по периметру кварталу, між площами Софійською та Михай­лівською, головним фасадом звернені на Володимирський проїзд.

Будинок працьовитості 1894-96, в якому містилася явочна квартира Київського підпільного міськкому КП(б)У (іст ). Вул. Гоголівська, 39

Садиба 1897—98, в якій місти­лося правління Київського товариства фотографів-аматорів «Дагер», прожи­вали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.).  Вул. Саксаганського, 74, 74-б. Історична забудова садиби скла­дається з головного будинку на чер­воній лінії вулиці та флігеля у глибині ділянки, споруджених за проектом арх. А.-Ф. Краусса на замовлення домовлас­ниці М. Лубковської (раніше у садибі розташовувались одноповерхові де­рев'яні будівлі).

Кирилівська лікарня, 19—20 ст. (архіт., іст). Вул. Фрунзе, 103. У глибині кварталу, обмеженому з півночі, сходу й півдня вул. Фрунзе та Подільським узвозом, за стадіоном «Спартак», на узвишші між Бабиним та Реп'яховим ярами.

Троїцький народний будинок Київського товариства грамотності (тепер Київський національний академічний театр оперети), 1901-02. Вул. Червоноармійська, 53. Первісно мав № 51. На розі з вул. Жилянською, на червоній лінії забудови вул. Червоноармійської, до якої звернений головним фасадом. Споруджено з ініціативи Київського товариства грамотності. Кошти на будівництво виділило Міністерство фінансів (20 тис. крб.), пожертвували Лазарь Бродський (понад 12 тис. крб.), Київське губернське попечительство про народну тверезість (10 тис. крб.), Н. Терещенко (2569 крб.) та інші доброчинці.