Садиба 19 ст., в якій прожива­ли відомі діячі науки і культури, гро­мадсько-політичного життя, містилася явочна квартира Радянського під­пільного райкому ЛКСМУ (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 44, 44-б, 44-е. Зай­має суміжні рядові ділянки, скла­дається з двох фасадних будинків на червоній лінії забудови вулиці (№44 і 44-е) та флігелів (№ 44-б, 44-в, 44-г) у глибині подвір'я. Історія садиби відома з серед. 19 ст., коли вона належала ко­лезькому асесору В. Стишинському і мала забудову, характерну для Києва цієї доби. До неї входили малоповер­хові цегляно-дерев'яні будинки, значну частину ділянки займали сад і подвір'я. З того часу зберігся фасадний будинок № 44-е.

Радіотелецентр, 1949–50 (архіт., іст.). Хрещатик, 26.  У другому ряді забудови, паралельно вулиці. Ділянку для забудови разом з чотириповерховим корпусом колишньої телефонної станції (1914, арх. О. Кобелєв) 1946 відведено Комітету з радіофікації та радіомовлення УРСР (див. ст. 544.2). Автор проекту – арх. В. Єлізаров.

Житловий будинок 1968, в якому проживав Сова А. К. (іст.).  ВУЛ. ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 145/1.  На розі з бульв. Дружби народів. Дев'ятиповерховий, цегляний. 1968—94 у трикімнатній квартирі № 184 проживав Сова Андрій Корнійович (1912—94) — актор, майстер художнього слова, народний артист УРСР (з 1965).

Житловий будинок 1952, в якому проживали відомі письменники, діячі науки і культури (архіт., іст.). ВУЛ. ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 6. На червоній лінії забудови вулиці. Споруджений на замовлення Спілки письменників України за проектом архітекторів А. Добровольського та О. Малиновського.