Верхня територія Лаври, 11–20 ст. (археол., архіт., іст., містобуд.). У найвищій північній частині території Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, на майже рівному плато з прилеглими до нього південно-східними схилами. Відіграє провідну роль у комплексі монастиря. За «Києво-Печерським патериком», виникла на княжому полі, наданому князем Святославом Ярославичем для будівництва «великої церкви Печерська».

Брама нижня (Печерна, або південна), 1792—95 (архіт.). Корпус № 79. На південно-східній ділянці оборонного муру верхньої території Лаври, яку брама з'єднує з нижньою територією монастиря. З північного боку до брами на всю її висоту прилягає оборонний мур, з південно-західного — оборонний мур і корпус № 35.

Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Друкарня 18 – 19 ст. (корпус № 9). На схід від собору Успіння Пресвятої Богородиці, обмежує простір соборної площі, північним торцем прилягає до нової проскурні (корпус № 11). Первісно друкарня, заснована на початку 17 століття, розміщувалася в невеликій одноповерховій, у плані прямокутній дерев'яній будівлі, зафіксованій на плані Афанасія (Кальнофойського), вміщеному в «Тератургімі» (1638).

Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Мур підпірний тераси з оглядовим майданчиком, 18 століття (корпус № 30-а). У південно-східній частині верхньої території Лаври. З півдня, півночі та сходу обмежує терасу, на якій розміщено будинок іконописної школи та майстерні (корпус № 30), зі сходу прилягає до корпусів № 29 і 85.

Дальні печери, 11—12 ст. (археол., архіт., іст., мист.). На крайній південній частині, на високому наддніпрянському пагорбі, верхня відмітка якого нижча на 15 м від соборної площі Лаври. Забудова розташована на трьох рівнях. Відіграє важливу роль в архітектурному ансамблі Лаври та міській панорамі з боку Дніпра.