Житловий будинок 1818, 1882, в якому проживав Меленський А. І. (архіт., іст.). Вул. Хорива, 13/11. На розі з вул. Костянтинівською. На червоних лініях забудови. Споруджений у садибі, що належала дружині київського міського арх. А. Меленського — П. Ме- ленській (уроджена Ляшкевич).
Верхня територія Лаври, 11–20 ст. (археол., архіт., іст., містобуд.). У найвищій північній частині території Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, на майже рівному плато з прилеглими до нього південно-східними схилами. Відіграє провідну роль у комплексі монастиря. За «Києво-Печерським патериком», виникла на княжому полі, наданому князем Святославом Ярославичем для будівництва «великої церкви Печерська».
Велика лаврська дзвіниця, 1731—45 (архіт., іст., мист.). Корпус № 81. Зведено на захід від собору Успіння Пресвятої Богородиці. Головна висотна домінанта в об'ємно-просторовій композиції архітектурного ансамблю Києво-Печерської лаври, відіграє провідну роль у панорамі право-бережної частини міста з боку Дніпра. Розташування зумовлено історичною традицією: тут на площі існували більш ранні дерев'яні дзвіниці.
Собор Успіння Пресвятої Богородиці, 11–20 ст. (архіт., іст., мист.). Корпус № 80. Займає центральне положення у планувальній структурі та домінує в об’ємно-просторовій композиції архітектурного комплексу верхньої території Лаври.
Трапезна палата з церквою в ім'я преподобних Антонія та Феодосія Печерських 1893—95, 1902—10, де проживали Варфоломей (Іванов), Володимир (Кобець), Феодосій (Михайлов- ський) (архіт., іст., мист.). Корпус № 29.
Поховання Аліпія (Алімпія) Іконописця бл. 1114 (іст.). Поблизу старої трапезної. Аліпій (? — бл. 1114) — перший відомий за ім'ям давньоруський іконописець, мозаїст. Навчався у візантійських майстрів, разом з ними розписував собор Успіння Пресвятої Богородиці Києво-Печерського монастиря.
Поховання Нестора Літописця бл. 1114 (іст.). На верхній ділянці Поховальної вулиці.
Поховання Никона Великого, ігумена Печерського 1088 (іст.). На південній ділянці Жилої вулиці. Никон Великий (? — 1088) — ігумен, церковний діяч, один з перших літописців Русі, названий Нестором Літописцем Великим. Один із засновників Києво-Печерського монастиря, перший пресвітер чернечої громади.
Гостиний двір, 19—20 ст. (архіт., іст.). У південно-західній частині території Лаври, на пологому схилі, що спускається в бік Дальніх і Ближніх печер (називався також «странноприїмниця»). За літописними свідченнями, на цьому місці, ймовірно, існувала странноприїмниця для калік, незрячих, хворих та знедолених, заснована 1062 преп. Феодосієм Печерським, який для цієї мети «...сотвори двір коло монастиря свого та церкву святого Стефана».
Дальні печери, 11—12 ст. (археол., архіт., іст., мист.). На крайній південній частині, на високому наддніпрянському пагорбі, верхня відмітка якого нижча на 15 м від соборної площі Лаври. Забудова розташована на трьох рівнях. Відіграє важливу роль в архітектурному ансамблі Лаври та міській панорамі з боку Дніпра.
