Володимирський узвіз, 2. Купецьке зібрання, 1882 (Національна філармонія України) (архіт., іст.).

Будинок 1911-1914рр. Київського відділення Російського технічного товариства де містилися навчальні заклади, інститути Академії наук УРСР, в яких працювали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Вул. О. Гончара, 55-б.

Біржа, 1870—73 (архіт., іст.). Вул. Інститутська, 7. На червоній лінії забудови вулиці Споруджено за проектом арх. О. Шіле для київської біржі.

Будинок міського початкового училища ім. Бунге М. X., 1904 (архіт., іст.). Липська, 18/5 На розі вулиць Липської та П. Орлика. Двоповерховий, на цокольному напівповерсі будинок, цегляний, у плані складної конфігурації.

Садиба 1728, 1818—20, в якій містилася перша київська аптека, проживала родина Бунге (архіт., іст.). Вул. Притисько-Микільська, 7, 7-б. У ряді забудови вулиці, праворуч від аванплощі перед входом до Фролівського монастиря. З північного заходу прилягає до монастирської огорожі.

Політехнічний інститут, кін 19 – 20 ст. (архіт., іст.). Просп. Перемоги, 37. Первісна адреса — Брест-Литовське шосе. Історичне ядро комплексу розташовано вздовж просп. Перемоги між пров. Політехнічним, вулицями Політехнічною й Академіка Янгеля.

Готель для прочан («Странноприїмниця») 1858—97, в якому проживали Кушнір М. О., Максимович М. О., Марко Вовчок, Риб Є. А. (архіт., іст.). Вул. Трьохсвятительська, 4-б, 4-в. На південь від будинку трапезної, з виходом торцевих фасадів на червону лінію забудови вул. Трьохсвятительської та до парку «Володимирська гірка».

 Житловий будинок 19–20 ст., в якому проживав Оглоблін М. Я., містилися редакція і бюро «Записок Киевского отделения Императорского Русского технического общества по свеклосахарной промышленности», редакція журналу «Инженер». (іст.). Хрещатик, 12 На червоній лінії вулиці, в ряді щільної різночасової забудови.

Садиба 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., в якій проживав Волошин М. О., міс­тилися Київський комерційний ін­ститут, Київський юридичний інсти­тут, Київський інститут народного господарства, Київський інженерно-будівельний інститут, Музично-теат­ральна академія, в яких працювали і навчалися відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політичного і державного життя, відбулися уста­новчі збори Української партії соціалістів-революціонерів, містився Га­лицько-Буковинський курінь Січових стрільців (архіт., іст.). Бульв. Т. Шев­ченка, 22—24. Формує забудову квар­талу вздовж бульв. Т. Шевченка, ву­лиць І. Франка та Пирогова. Займає те­риторію двох садиб 2-ї пол. 19 ст.: № 22 (до 1898 — № 20), що належала надвірному раднику Я. Язєву, та № 24 (№ 22), яка була власністю купця А. Снєжко і його спадкоємців.

Бурса київської академії кін. 18-поч. 19 ст., в якій проживав Гулак-Артемовський С. С. (архіт,. іст,). Вул. Набережно-Хрещатицька, 2. На березі Дніпра. Відіграє визначну роль у формуванні забудови набережної. У бурсі (студентському гуртожитку) проживали учні, переважно сироти та діти бідних батьків, які утримувалися братством. Перший дерев'яний будинок бурси містився на території Братського монастиря, Протягом 1763005 було збудовано нову бурсу. Мурований фундаменті зводився під керівництвом арх. І. Григоровича-Барського, дерев'яна надземна частина — під керівництвом «тесального майстра» П. Неділки. Тут проживало до 400 бурсаків. У серпні 1775 будинок згорів.