Миколаївське Артилерійське Училище 1914—18 (архіт., іст ). Просп. Повітрофлотський, 28 — вул. Курська, 1/26, 3, 5.

Прибутковий будинок Софійського митрополичого дому 1904–13, в якому проживали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичні та церковні діячі (архіт., іст.). Вул. Стрілецька, 7/6. Первісна адреса № 3, згодом 1-а, 1-б, 1-в. На червоній лінії забудови, на цвинтарі Софійського собору. Складається з трьох у різний час побудованих об'ємів.

Житловий будинок кін. 19 ст., в якому проживав Зіньківський В. В. (іст.). Вул. Б. Хмельницького, 35/1. На розі з вул. Пирогова, на червоних лініях забудови вулиць. П'ятиповерховий, мурований.
18 у квартирі № 10 будинку проживав Зіньківський Василь Васильович (1881—1962) — філософ, психолог, педагог, державний діяч, міністр ісповідань Української Держави.

Особняк 1894, в якому проживали Артинов М. Г., Любченко П. П., Образцов В. П. (архіт., іст.). Вул. Б. Хмельницького, 60. На червоній лінії забудови вулиці. Споруджений за проектом арх. В. Ніколаєва в садибі, що належала І. Данчичу, згодом — родині арх. М. Артинова, з 1909 перейшла у власність проф. В. Образцова.

Садиба 1897—98, 1900, в якій містилася редакція газети «Южная копейка» (архіт., іст.). ВУЛ. ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 38, 38-Б. Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці, спорудженого 1897—98 (№ 38), і флігеля в другому ряді забудови, зведеного 1900 (№ 38-б).

Друга чоловіча гімназія 2-ї пол. 19 ст., в якій працювали і навчалися відомі діячі науки і культури, гро­мадсько-політичного і державного жит­тя (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 18. На червоній лінії забудови. Споруд­жено в кілька етапів спеціально для Другої гімназії за проектом арх. П. Шлейфера. 1854—56 на межі з вулицею зведено об'єм з фасадом зав­довжки 43 сажня, двоповерховий флі­гель, холодні служби і колодязі на подвір'ї.

Садиба 1874—75, 1905, в якій містилося Київське науково-філософське товариство, проживали Яровий М. М., Яскевич М. І. (іст.). Вул. Ярославів Вал, 26, 26-б. Забудова складається з головного будинку на червоній лінії вулиці та флігеля на подвір'ї. Історію садиби простежено з 1858, коли її власником був унтер-офіцер Черненко.

Садиба 1875—76, 1886—99, в якій містилися навчальні заклади Жекуліної А. В., Українське наукове товариство, редакції і контори журналів «Записки Українського наукового товариства в Києві», «Літературно-науковий вістник», «Україна», бюро Това-риства для надання допомоги населенню Півдня Росії, яке постраждало від воєнних дій, проживали Волошинов О. Ф., Лотоцький О. Г., Матушевський Ф. П., відбулися установчі збори Української академії наук, розміщувалася редакція газети «Молода гвардія», в якій працювали Маняк В. А., Чорновіл В. М. (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 36, 36-е, 38, 38-б. Складається з головного будинку (№ 36) і житлового будинку (№ 38) на червоній лінії забудови вулиці та двох флігелів (№ 36-е, 38-б) на подвір'ї. З поч. 19 ст. ділянка входила до складу великої садиби, яка межувала з вул. Рейтарською і залишками давнього фортечного валу, що прилягав до пл. Львівської. 

Будинок митрополита 18 – поч. 19 ст., в якому проживали відомі церковні діячі, містилися Міністерства ісповідань УНР та Української Держави, Київський архітектурний інститут, Академія архітектури УРСР, працювали відомі громадсько-політичні, державні, культурні діячі, вчені (архіт., іст.).