Житловий будинок 1912, в якому проживали родина Лучицьких, Лічков Л. С. (архіт., іст.). Вул. Інститутська, 27/6. У ряді суцільної забудови кварталу, фасади звернено на червоні лінії вул. Інститутської та Кріпосного пров.

Садиба 1898—99, в якій прожи­вав Голубовський П. В. (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 15, 15-б. Скла­дається з головного будинку на чер­воній лінії забудови вулиці та флігеля у глибині подвір'я. Історія садиби відома з 1858, коли її придбала київська міщанка М. Островська. Ділянку забу­дувала домовласниця М. Почтар за проектом і під наглядом арх. А.-Ф. Краусса. Креслення затверджено в квітні 1898, флігель зведено 1899 (проек­том передбачалося спорудити чоти­ри- і триповерховий цегляні флігелі, розташовані паралельно головному будинку).

Перша чоловіча гімназія 1847— 50, де містилися Генеральне секретар­ство освіти УЦР, Міністерства народ­ної освіти УНР і Української Держави, Наркомат освіти УСРР, Всенародна бібліотека України, установи УАН— ВУАН—АН УРСР, навчалися, працюва­ли і проживали відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політич­ного і державного життя (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 14. Входить до ан­самблю споруд Університету св. Воло­димира, задуманого арх. В. Беретті, чоловим фасадом виходить на черво­ну лінію забудови бульвару.