Пансіон графині Левашової Є. В. (будинок Президії НАН України) 1850-і рр.— 1892 (архіт., іст.). Вул. Володимирська, 54. У кварталі між бульв. Т. Шевченка та вул. Б. Хмельницького.
Пошук за тегом
Садиба Маріїнської громади сестер-жалібниць поч. 20 ст., в якій відбувся 1-й з'їзд Товариства Червоного Хреста України, містилися медичні установи, де працювали відомі лікарі та вчені
Садиба Маріїнської громади сестер-жалібниць поч. 20 ст., в якій відбувся 1-й з'їзд Товариства Червоного Хреста України, містилися медичні установи, де працювали відомі лікарі та вчені (архіт., іст., мист.). Вул. Саксаганського, 75. Складається з двох споруд — головного будинку Маріїнської громади на червоній лінії забудови вулиці й розташованого праворуч від нього в другому ряді забудови будинку лікарні.
Садиба 1903—04, в якій містилися Київський клуб автомобілістів, Київське товариство мистецтва та літератури, жіноча гімназія Титаренко О. К., де навчалася Тарасова А. К.
Садиба 1903—04, в якій містилися Київський клуб автомобілістів, Київське товариство мистецтва та літератури, жіноча гімназія Титаренко О. К., де навчалася Тарасова А. К. (архіт., іст.). Вул. В. Хмельницького, 10. До 1898 мала № 12. Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці і розташованого паралельно йому в другому ряді забудови флігеля (під одним номером). Історія садиби простежується з серед. 19 ст. і пов’язана з іменем домовласника — арх. Л. Станзані.
Садиба кін. 19 ст., в якій містилися Зуболікарська школа докторів Головчинера Л. С., Лур'є І. І. та зубного лікаря Головчинер З. С., Видавниче товариство «Друкарь», Єврейський народний університет, Центральне бюро Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ), працювали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя.
Садиба кін. 19 ст., в якій містилися Зуболікарська школа докторів Головчинера Л. С., Лур'є І. І. та зубного лікаря Головчинер З. С., Видавниче товариство «Друкарь», Єврейський народний університет, Центральне бюро Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ), працювали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя. (архіт., іст.) Хрещатик, 44.
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Льодовня, 1893
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Льодовня, 1893 (корпус № 11-б). У східній частині верхньої території Лаври, на економічному подвір'ї, між оборонним муром і проскурнею (корпус № 11). У 1-й третині 19 століття на цьому місці влаштовано новий льох з дубових колод для льоду, де зберігалися дріжджі проскурні. 1893 за проектом цивільного інженера К. Тарасова замість дерев'яної споруджено цегляну льодовню з окремою коморою для борошна та проскур.
Гостиний двір, 19—20 ст.
Гостиний двір, 19—20 ст. (архіт., іст.). У південно-західній частині території Лаври, на пологому схилі, що спускається в бік Дальніх і Ближніх печер (називався також «странноприїмниця»). За літописними свідченнями, на цьому місці, ймовірно, існувала странноприїмниця для калік, незрячих, хворих та знедолених, заснована 1062 преп. Феодосієм Печерським, який для цієї мети «...сотвори двір коло монастиря свого та церкву святого Стефана».