(архіт.). Вул. Володимирська, 23/27. На ділянці, що прилягає до Софійської пл. На початковому етапі будівництва за проектом арх. Р. Тустановського зведено двоповерховий з напівпідвалом житловий будинок, що займав наріжну частину садиби. У кін. 19 ст. вздовж вул. Володимирської і Софійської пл. до нього добудовано триповерхові крила, що повторили архітектуру наріжного об'єму. 1997–98 надбудований мансардним поверхом.
Особняк, 1864, 1876 (архіт.). Вул. М. Коцюбинського, 8. Окремо розташована споруда є містобудівним акцентом у забудові вулиці. Належала дворянам Ольшевському та Ізбицькій. 1876 особняк перебудовано та надбудовано на один поверх за проектом арх. Р. Тустановського.
Садиба, 2-а пол. 19 ст. (архіт.). Вул. Михайлівська, 6, 6-а, 6-б. У рядовій забудові нижньої частини вулиці.
Садиба, 1860-і рр. – 1912 (архіт.). Вул. Тарасівська, 9, 9-а, 9-б, 9-в. На ділянці з невеликим ухилом рельєфу. 1853 прямокутну у плані ділянку, розташовану в історичній місцевості Паньківщина, придбала дружина штабс-капітана Є. Гордієвська.
Житловий будинок серед. 1890-х рр., 1938, в якому проживали відомі вчені (архіт., іст.). Вул. Л. Толстого, 13. На червоній лінії забудови вулиці. В серед. 19 ст. ділянка, на якій було зведено будинок з сучасним № 13, входила до складу великої садиби, що займала пл. 1008 кв. сажнів на розі з вул. Володимирською і мала № 60/13. Її власником був поміщик Ф. Березовський.
Садиба 1875–92, в якій проживали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Вул. І. Франка, 31, 33. На розі з пл. Ботанічною. Прямокутна у плані ділянка розпланована згідно з генеральним планом 1866, спрямованим на формування забудови навколо Володимирського собору. У березні 1872 Міська управа передала за контрактом ділянку, що мала № 2, надвірному раднику О. Таргоні.
Фабрика кахляних виробів Андржейовського Й. А. та Куликовської Є. С. кін. 19 ст. (іст.). Вул. Фрунзе, 64. Зберігся один виробничий корпус вздовж фронту вулиці.
Житловий та офісний будинок (Будинок трестів), 1911–12, 1927–28 (архіт.). Хрещатик, 6. У ряді щільної різночасової забудови, на червоній лінії вулиці. Первісно садиба входила до складу великого землеволодіння, що займало наріжну частину вулиць Хрещатик, Трьохсвятительська та Костьольна, де пізніше були сформовані ділянки № 4, 6 на вул. Хрещатик, №1, 3, 5 на вул. Трьохсвятительській та № 10 на вул. Костьольній.
Садиба 19 ст., в якій проживали Демидов князь Сан-Донато П. П., Терещенко Н. А., містилися генеральне секретарство праці УЦР, Міністерства праці УНР та Української Держави (архіт., іст., мист.). Бульв. Т. Шевченка, 12. На розі з вул. Терещенківською. Складається з особняка на червоних лініях забудови вулиць і флігеля в другому ряді забудови.
