Бактеріологічний інститут, кін. 19 — поч. 20 ст. (архіт., іст.). Вул. Протасів Яр, 4. Комплекс будівель інституту міститься на Байковій горі за р. Либідь, на території колишнього дубового гаю, від якого збереглися великі багатовікові дерева.

Бактеріологічний Інститут. Старий (історичний) корпус 1896, в якому працювали Високович В. К., Павловський О. Д., Підвисоцький В. В., Тимофеєвський О. Д. (архіт., іст.). Двоповерховий будинок на підвалі, у стилі неоренесанс, цегляний, у плані прямокутний, симетричний за композицією.

Садиба Маріїнської громади сестер-жалібниць поч. 20 ст., в якій відбувся 1-й з'їзд Товариства Червоно­го Хреста України, містилися медичні установи, де працювали відомі лікарі та вчені (архіт., іст., мист.). Вул. Сакса­ганського, 75. Складається з двох споруд — головного будинку Маріїнської громади на червоній лінії забудови вулиці й розташованого праворуч від нього в другому ряді забудови будинку лікарні.

Готель «ПАЛАСТ» кін. 19 — поч. 20 ст., в якому підписав зречення геть­ман Скоропадський П. П., містилися підрозділи Народного комісаріату ос­віти УСРР, проживали відомі діячі науки і культури, державні діячі (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 7/29. На розі з вул. Пушкінською. Історія садиби простежується з серед. 19 ст., коли вона належала чиновнику Бог­данову.

Караїмська кенаса, 1898—1900 (архіт.). Вул. Ярославів Вал, 7. До перенумерації 1898 мала № 9. Орієнтована перпендикулярно до вулиці, головним фасадом виходить на червону лінію забудови. Історія садиби простежується з 1863, коли її отримала під забудову дворянка П. Трофимовичева. У кін. 1864 вона продала забудовану садибу своїй сестрі Е. Трофимовичевій. Через два роки вона перейшла за заповітом їхньому брату — губернському секретарю О. Трофимовичу.