Розкопана площа дорівнювала бл. 10 тис. кв. м. Виявле­но два культурних горизонти завтовш­ки від 2—5 см до 40—50 см. Нижній шар залягав на глибині бл. 30 м від денної поверхні сучасної другої тера­си в межах Кирилівського заповідни­ка і являв собою залишки довгочас­ного поселення раннього етапу мадленського часу (кінець палеоліту). Рештки жител складалися з кісток ма­монта (типу жител із Межиричів і Мезина), які В. Хвойка прийняв за скуп­чення відходів харчу. Крем'яні знаряд­дя (бл. 200 одиниць) представлені в основному ножоподібними пластина­ми. В числі кісток мамонта (всього ко­лекція має кістки 67 особин) є бивні зі слідами обробки та орнаменту, на одному — стилізоване зображення (можливо, річки з хвилями, довгодзьо­бого птаха та річкової черепахи), по­в'язане, певно, з анімалістичними уяв­леннями мешканців стоянки. Окрім кісток мамонта також знайдено кіст­ки дикого коня та сибірського носо­рога. Нижній шар стоянки датується 19—17 тис. років до н. е. Верхній го­ризонт розташований на 7—8 м вище нижнього, тобто завглибшки 22—23 м. У шарі зібрано бл. 3000 крем'яних зна­рядь (різці, скребачки та ін.), розко­лоті кістки тварин. Датується також пізнім палеолітом. На території стоян­ки тепер розташоване автомобільне підприємство, оголення мису тераси сягає висоти 15 м. Знахідки зберігають­ся в Національному музеї історії Ук­раїни та Музеї історії міста Києва [624].

• Армашевський П. Я.
,
• Хвойка В. В.