Михайловський Золотоверхий монастир, 12-20 ст. (археол., архіт., іст., мист.). Вул. Трьохсвятительська, 4—8; пл. Михайлівська. У верхній частині парку «Володимирська гірка» (у давнину — Михайлівська гора Верхнього Києва), з яким межує зі сходу та півдня, з заходу обмежений вул. Трьохсвятительською, з півночі — проходом до фунікулера. Відіграє значну роль у формуванні панорами міста, особливо з боку Дніпра.

ЗОЛОТІ ВОРОТА 11 ст. (архіт., іст.). У Золотоворітському сквері, на розі вулиць Володимирської та Ярославового Валу. Після завершення консерваційно-реставраційних та будівельних робіт 1982 є домінантою у навколишній забудові.

Мур підпірний Д. де Боскета, серед. 18 ст. (архіт.). Корпуси № 77, 77-а, 77-б. На схилі пагорба, з півдня і сходу обмежує терасу комплексу Ближніх печер. Найдавніші зображення дерев'яних укріплень схилів ближньопечерного пагорба збереглися на плані монастиря Афанасія (Кальнофойського), опублікованому 1638 у «Тератургімі», на панорамному зображенні Лаври 1651 худ. А. ван Вестерфельда, на планах 1674 архімандрита Лаври Інокентія (Ґізеля), 1695 — полковника І. Ушакова.

Софійський кафедральний монастир, 11-18 ст. (археол., архіт., іст., мист., містобуд.). Вул. Володимирська, 20/1, 22, 22-а, 24, вул. Стрілецька, 7/6, пров. Георгіївський, 2, пров. Рильський, 1, 3, 5/5. Садиба монастиря обмежена сучасною лінією забудови вул. Володимирської, червоними лініями пров. Георгіївського (за винятком розміщеного на межі будинку № 2), вул. Стрілецької, пров. Рильського та пл. Софійської.