Вул. Володимирська, 2. Будинок Київської художньої школи (Національний музей історії України), 1937–39 (архіт., іст.). На території київського дитинця. Споруджено на Старокиївській горі за проектом арх. Й. Каракіса для Київської державної художньої школи ім. Т. Шевченка. Цю територію за постановою Раднаркому УРСР від ЗО травня 1944 оголошено заповідною, і будинок художньої школи було передано для розміщення експозиції Київського державного історичного музею.
Вул. Володимирська, 28. Будинок 1886, в якому містилися бюро Українського наукового товариства, редакції українських видань, працювали Грушевський М. С., Тищенко Ю. П. та інші (іст.). На червоній лінії забудови вулиці.
Особняк Беретті О. В. 1848, в якому містилися заклади Історичної секції ВУАН, працювали Грушевський М. С. та інші вчені (архіт., іст). На розі Володимирської та Малопідвальної. Вул. Володимирська, 35,
Вул. Володимирська, 47. Житловий будинок 1889–90, в якому містилися Рисувальна школа Мурашка М. І., гімназії Бейтель А. О., Перетяткович В. А.. Археологічний інститут (архіт., іст.). У рядовій забудові вулиці, в кварталі між вулицями Прорізною і Б. Хмельницького.
Особняк Симиренка В. Ф. кін. 19 ст., в якому містилися УНТ, ВУАК Спілка українських письменників проживали Новицький О. П., Шарлемань М. В. та інші (архіт., іст.). Вул Десятинна, 9.
Садиба кін. 19 ст., в якій містилися Зуболікарська школа докторів Головчинера Л. С., Лур'є І. І. та зубного лікаря Головчинер З. С., Видавниче товариство «Друкарь», Єврейський народний університет, Центральне бюро Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ), працювали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя. (архіт., іст.) Хрещатик, 44.
Жіноча гімназія Клуссінш М. В., 1908 (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 23. Міститься у нижній, прилеглій до пл. Перемоги частині вулиці, відіграючи роль одного із значних містобудівних та архітектурно-художніх акцентів у забудові цієї частини міста.
Міське парафіяльне училище ім. Терещенка Н. А. 1906, де містилися Українська державна академія мистецтв, Київська артилерійська спецшкола № 13 (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 40. Первісно № 38. На червоній лінії забудови вулиці, бічним фасадом звернене у бік пл. Львівської. Історія садиби простежується з 1837, коли вона становила власність поміщика Кандиби.
Аптека та новокрилошанський корпус 1902—03, де містилися Музей українських діячів науки та мистецтва, Український театральний музей, працювали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Корпус № 24. У північно-західній частині верхньої території Лаври. Входить до складу Свято-Троїцького (Микільського) лікарняного монастиря, обмежує з півночі та сходу його дворовий простір.
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Економічний корпус 18-19 ст. (корпус № 7). Розташований уздовж економічного проїзду, що веде від Економічної брами з церквою Всіх Святих до соборної площі.
Поховання Щербаківського Д. М. 1927 (іст.). У сквері навколо водосвятного ківорія, навпроти входу до Великої лаврської дзвіниці. Щербаківський Данило Михайлович (17/29.12.1877, с. Шпичинці, Сквирський пов., Київська губ., тепер Ружинський р-н, Житомирська обл. — 6.06.1927, Київ) — мистецтвознавець, етнограф, історик, археолог, краєзнавець, музейний і громадський діяч.
