Вул. Володи­мирська, 28. Будинок 1886, в якому містилися бюро Українського наукового товари­ства, редакції українських видань, пра­цювали Грушевський М. С., Тищен­ко Ю. П. та інші (іст.). На червоній лінії забудови вулиці.

Житловий будинок серед. 19–20 ст., в якому проживали Васнецов В. М., Сєтов Й. Я., Тарновський В. В., містилися Український клуб, клуб «Родина», Українське нау­кове товариство, провід ТУПу і УДРП(іст.). Вул. Володимирська, 42. На розі вул. Володимирської і Золотоворітського проїзду.

Педагогічний музей 1909—11, де працювала Українська Центральна Рада (архіт., іст., мист.). Вул. Володимир­ська, 57. Стоїть окремо у кварталі між вул. Б. Хмельницького і бульв. Т. Шев­ченка, з невеликим відступом від чер­воної лінії забудови.

Житловий будинок 1910, в яко­му проживали Леся Українка, Олена Пчілка (архіт., іст.). Вул. Саксагансько­го, 101. На червоній лінії вулиці, в ряді історичної забудови. Зведено на замов­лення інж.- технолога С. Лаврентьєва (можливо, брав участь у його споруд­женні). Використовувався як прибутко­вий житловий будинок з торговельни­ми приміщеннями у цокольному по­версі. Первісним плануванням перед­бачалося по дві квартири на кожному поверсі з виділенням допоміжних при­міщень з чорними сходами у тильний ризаліт.

Житловий будинок, кін. 19 ст. (архіт.). Вул. Саксаганського, 93-б. У другому ряді забудови вулиці, паралельно фасадному будинку № 93, прилягає до № 95-б. Садиба пл. 413,5 кв. сажнів виникла в серед. 19 ст., кілька разів змінювала власників. До 1892 на ній стояли винятково дерев'яні будівлі (не збереглись).

Садиба 1908—11, в якій містилися редакція «Літературно-наукового вістника», Українське наукове товариство, Державна заслужена академічна хорова капела УРСР «Думка», правління Українського театрального товариства, працювали і проживали відомі діячі культури, громадсько- політичного і державного життя (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 14-а, 14-б, 14-в, 14-г, 14-д. До 1898 — № 12. Складається з двох будинків на червоній лінії забудови вулиці (№ 14-а і № 14-б), паралельно розташованих до них двох флігелів у глибині подвір'я (№ 14-в, 14-г) та флігеля № 14-д в тилу. З серед. 19 ст. до 1901 належала дворянину К. Ржепецькому, який до 1842 служив у Палаті цивільного суду.

Житловий будинок 1-ї пол. 1880-х рр., в якому містилися редакції місячника «Нова громада», газети «Рада», проживав Чупринка Г. А. (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 6. На червоній лінії забудови вулиці. Перший з відомих власників садиби — Л. Емангард. 1884 забудову ділянки, що йому належала, складали триповерховий будинок з підвалом і проїздом у двір на червоній лінії вулиці і три цегляні господарські споруди (каретний сарай та стайні) на подвір'ї.