Вул. Володимирська, 16. Готель Чарнецького Ф. 1879, в якому проживали Врубель М. О., Не­стеров М. В., Петр В. І., де місти­лися установи, в яких працювали й навчалися відомі діячі науки і куль­тури (іст.). Збудовано за проектом арх. В. Ніколаєва.

Пансіон графині Левашової Є. В. (будинок Президії НАН України) 1850-і рр.— 1892 (архіт., іст.). Вул. Воло­димирська, 54. У кварталі між бульв. Т. Шевченка та вул. Б. Хмельницького. 

Житловий будинок 1909—10, в якому проживав Воблий К. Г. (архіт., іст.). Вул. Воровського, 19. На черво­ній лінії забудови вулиці.

Комерційне училище, 1897—1900. (архіт., іст.). Вул. Воровського, 24

Вищі жіночі курси 1914, де працювали відомі вчені (архіт., іст.). Вул. О. Гончара, 57-а.

Житловий будинок наукових співробітників 1931, в якому проживали відомі вчені і діячі культури (архіт., іст.). Вул. Лютеранська, 21/12. На розі вулиць Лютеранської та Банкової.

Братський Богоявленський Монастир і Київська Академія, 16 -20 ст. (архіт., іст., мист.). Контрактова пл., 3. Займає квартал між Контрактовою пл., вулицями Г. Сковороди, Волоською та Іллінською, формує забудову центральної частини Подолу. Являє собою комплекс споруд, зведених у різний час.

Садиба 1897—1901, в якій містилися Київське шахове товариство, де давав сеанс шахової гри Альохін О. О., редакція журналу «Українська кооперація» (архіт., іст.). ВУЛ. ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 25.  На повороті вулиці, в межах пл. Л. Толстого.

Садиба 1897—98, 1900, в якій містилася редакція газети «Южная копейка» (архіт., іст.). ВУЛ. ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 38, 38-Б. Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці, спорудженого 1897—98 (№ 38), і флігеля в другому ряді забудови, зведеного 1900 (№ 38-б).

Садиба 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., в якій проживав Волошин М. О., міс­тилися Київський комерційний ін­ститут, Київський юридичний інсти­тут, Київський інститут народного господарства, Київський інженерно-будівельний інститут, Музично-теат­ральна академія, в яких працювали і навчалися відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політичного і державного життя, відбулися уста­новчі збори Української партії соціалістів-революціонерів, містився Га­лицько-Буковинський курінь Січових стрільців (архіт., іст.). Бульв. Т. Шев­ченка, 22—24. Формує забудову квар­талу вздовж бульв. Т. Шевченка, ву­лиць І. Франка та Пирогова. Займає те­риторію двох садиб 2-ї пол. 19 ст.: № 22 (до 1898 — № 20), що належала надвірному раднику Я. Язєву, та № 24 (№ 22), яка була власністю купця А. Снєжко і його спадкоємців.