Лютеранська

Лютеранська вулиця, 1830— 1950-і рр. (архіт., іст., містобуд.). У центральному районі міста, проходить південним схилом Печерського узгір'я, в історичній місцевості Липки, від вул. Хрещатик до вул.. Шовковичної. Прокладена у 1830-х рр. Мала назви - Графська, Лютеранська (у зв'язку з утворенням тут 1812 німецької колонії й зведенням лютеранської кірхи), Анненковська — з 1865, на пошанування київського генерал-губернатора Анненкова Миколи Миколайовича (1793 або 1800—65), з ініціативи якого була перепланована та упорядкована, з 1919 — Фрідріха Енгельса (1820—95), одного з фундаторів і теоретиків міжнародного комуністичного руху; з 1992 — знову Лютеранська. Сучасну забудову складають переважно житлові будинки кін. 19 - 1-ї пол. 20 ст. До часів виникнення вулиці належить памятка архітектури — житловий будинок № 16 (1833—35). Цілі фрагменти рядової забудови на межі віків доповнено будинками 1920—30-х рр.
Початок вулиці відзначено трипрогінною аркою, що перерізує будинок на вул. Хрещатик. Крутий підйом вулиці забезпечує часткове розкриття панорами Хрещатика, зміну ракурсів вуличного простору. Пам'ятки архітектури — будинки № 6, 15, 16, 18—20, 21 /12, 22, 23, 27—31, 32-а, 33; пам'ятки історії -№ 6—8, 12, 13, 15, 21/12, 33. Решта будинків являє цінну фонову забудову.
На місці теперішнього будинку № 27—31 у 1820—30-х рр. була садиба одного з перших істориків Києва М. Берлинського; на місці будинку № 3— популярна в місті «Варшавська кав'ярня», тильна кімната якої призначалася для гри в шахи (серед її постійних відвідувачів — письменник М. Старицький; вважають, що саме цю кімнату описано в оповіданні О. Купріна «Марабу»); на місці сучасного будинку № 31 в 40-х рр. 19 ст. містився Перший пансіон при Київській гімназії, де тоді навчалися, зокрема, художник М. Ге і перекладач В. Шекспіра і Т. Шевченка М. Гербель. Під час гастролей у театрі «Соловцов» в садибі № 6—8 мешкала актриса М. Андрєєва. Протягом трьох тижнів тут проживав М. Горький. В будинку № 12 жили актори театру «Соловцов» Є. Недєлін та П. Скуратов, у № 13 - режисер Лесь Курбас та його дружина, актриса В. Чистякова, в № 15 — арх. О. Вербицький. У будинку № 21/12 проживали відомі вчені: К. Воблий, О. Корчак-Чепурківський, М. Кравчук, М. Птуха, М. Федоров; лікар, Герой Радянського Союзу П. Буйко, художник М. Бойчук; у будинку № 33 провів дитячі роки майбутній письменник К. Паустовський.
Значну історико-культурну цінність являють споруди, де містилися у дорадянський час доброчинний заклад — «Сулимівка» (№ 16), комплекс Євангелістської лютеранської громади: кірха (№ 22), реальне училище і гімназія (№ 18—20) та ін. [727].