Аскольдова Могила, 9—20 ст. (іст.).

Житловий будинок серед. 19–20 ст., в якому проживали Васнецов В. М., Сєтов Й. Я., Тарновський В. В., містилися Український клуб, клуб «Родина», Українське нау­кове товариство, провід ТУПу і УДРП(іст.). Вул. Володимирська, 42. На розі вул. Володимирської і Золотоворітського проїзду.

 Київська міська станція та комісійно-позичкове відділення Південно-Західної залізниці, 1910—13 (архіт.). Вул. Пушкінська, 14. На червоній лінії суцільної забудови вулиці. Садибу виділено в самостійну тільки у 1909. З початку організації кварталу існувала у складі великої ділянки, що належала до 1872 арх. Л. Станзані, після його смерті — меценату В. Тарновському (молодшому).

Садиба 1903—04, в якій містилися Київський клуб автомобілістів, Київське товариство мистецтва та літератури, жіноча гімназія Титаренко О. К., де навчалася Тарасова А. К. (архіт., іст.). Вул. В. Хмельницького, 10. До 1898 мала № 12. Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці і розташованого паралельно йому в другому ряді забудови флігеля (під одним номером). Історія садиби простежується з серед. 19 ст. і пов’язана з іменем домовласника — арх. Л. Станзані.

Анатомічний театр 1851—53, в якому працювали відомі лікарі та вчені (архіт., іст., мист.). Вул. Б. Хмельницького, 37.  На червоній лінії забудови вулиці, на невеликому узвишші. Споруджений за проектом арх. О. Беретті. Входив до комплексу споруд, призначених для анатомічного театру - навчально-допоміжної установи медичного факультету Університету св. Володимира, що займали значну ділянку між сучасними вулицями Б. Хмельницького, Пирогова та М. Коцюбинського.