Київська міська станція та комісійно-позичкове відділення Південно-Західної залізниці
Ділянка, яка займала у кварталі весь фронт вул. Пушкінської і виходила на сучасні вулиці Прорізну і Б. Хмельницького, згодом була поступово розпродана частинами. 1883 київський купець Г. Гладинюк придбав наріжну ділянку (сучасні адреси — вул. Пушкінська, 14— 16, Б. Хмельницького, 8—10), де звів прибуткові будинки. Вільну від забудови ділянку на вул. Пушкінській, 14 виділив в окрему садибу й продав у кін. 1909 Управлінню Південно-Західної залізниці. Будинок зведено за проектом арх. О. Вербицького. Київська станція почала функціонувати тут у лютому 1913. На першому поверсі були квиткові каси 1—4-го класів, товарна контора, пакгаузи; на другому — позичкове відділення, архіви, операційна зала; на третьому — митниця; на четвертому — облікове відділення. Первісне планування не раз зазнавало змін у зв'язку з пристосуванням верхніх поверхів під житло. На подвір'ї збереглися флігелі, планування яких теж зазнало змін і пристосувань. Будинок значно постраждав під час пожежі центру міста у 1941, відновлений 1949—50. Чотириповерховий з напівпідвалом, цегляний, головний фасад тинькований, у плані Г-подібний. Перекриття пласкі, дах вальмовий, з бляшаним покриттям.
Оздоблений у стилі модерн. Композиція фасаду асиметрична, з прямокутними отворами брами та головного входу, зміщеними ліворуч. Вхід акцентовано розкріповкою, завершеною трикутним аттиком з верхнім напівциркульним вікном. Вікна першого поверху з арковими перемичками, вгорі — прямокутні. Стриманий декор фасаду пожвавлюють ліплені класицистичні вставки — майстерно окреслені пальметки, лаврові вінки-гірлянди, іоніки. Архітектурно оформлений дворовий фасад декоровано цегляним орнаментом. Архітектурно-декоративне оздоблення інтер'єрів стримане й просте. Крита галерея-перехід на рівні другого поверху між основним будинком і правим флігелем з'явилася для сполучення касових зал внаслідок розширення перевезень і обсягів операцій. Архітектура будинку — цікавий зразок пошуків нових форм для споруд, що були викликані до життя науково- технічним прогресом.
До 1985 використовувався як міська станція попереднього продажу залізничних квитків. Тепер у будинку залізнична каса, офісні приміщення [1196].
Також на цій вулиці
-
Садиба, поч. 20 ст.
Пушкінська, 12
-
Садиба 1884—96, в якій проживали відомі діячі науки і культури, містилася явочна квартира підпільної групи Кудрі І. Д.
Пушкінська, 35, 35-б, 37-а та 37-б
-
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому перебував Ольжич О.
Пушкінська, 41
-
Житловий будинок працівників Київської міськради 1950—53, в якому проживали Карабиць І. Ф., Копиця Д. Д., Руденко Л. А.
Пушкінська, 1—3/5
-
Садиба 1881—82, 1895—96, в якій проживав Бердяєв М. О.
Пушкінська, 10
-
Житловий будинок 1898—99, в якому проживали Кривошеєв О. С., Рузський Д. П.
Пушкінська, 11
-
Житловий будинок 1910, в якому проживали відомі діячі культури і науки
Пушкінська, 19
-
Житловий будинок акторів 1936—38, в якому проживали відомі діячі культури
Пушкінська, 20
-
Житловий будинок 1910—12, в якому проживали відомі діячі культури
Пушкінська, 21 — 21-б
-
Садиба 1912—13, в якій містилися медичні заклади, де працювали відомі лікарі та вчені
Пушкінська, 22
-
Житловий будинок 1842—43, в якому проживала родина Дуніних-Борковських, перебували Милорадовичі Г. О. і Л. О.
Пушкінська, 22-а
-
Садиба 1913—14, в якій проживали Вериківський М. І., Винниченко В. К., Дерев'янко К. М., Павличенко Л. М.
Пушкінська, 23
-
Садиба, 1888, 1897
Пушкінська, 24-а
-
Садиба 1875—77, в якій містилися правління Південно-Російського товариства заохочення землеробства й сільської промисловості, Друге Київське комерційне училище, проживав Поспєлов В. П.
Пушкінська, 28/9
-
Садиба 1874, в якій проживав Крутиков П. С., містився Український Червоний Хрест
Пушкінська, 30
-
Садиба 1898, в якій проживали Бертьє Д. С., Домбровський М. П.
Пушкінська, 31-а, 31-б, 31-в
-
Садиба 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., в якій проживав Ульянов Д. І., містилися приватні навчальні заклади, правління Спілки композиторів України, редакція журналу «Радуга», де працювали відомі діячі науки і культури
Пушкінська, 32-а, 32-б
-
Житловий будинок 1895—96, в якому проживали Баранецький О. В., Шапіро М. Й.
Пушкінська, 33
-
Особняк 1875—91, в якому проживали Гарнич-Гарницькі Є. Ф. і Ф. М., містився Київський окружний комітет Українського товариства Червоного Хреста
Пушкінська, 34
-
Особняк 1875, в якому проживали Гейбель К. Е., Патріарх Володимир, родини Ващенків-Захарченків, Стороженків
Пушкінська, 36
-
Житловий будинок 1876, в якому проживала Сантагано-Горчакова О. О.
Пушкінська, 38
-
Житловий будинок 1909—10, в якому проживав Касіян В. І.
Пушкінська, 39
-
Житловий будинок 1880, в якому проживав Кулаковський Ю. А.
Пушкінська, 40
-
Пам'ятний знак «Повернення Архипенка», 1997
Пушкінська, 42/4