Житловий будинок серед. 19–20 ст., в якому проживали Васнецов В. М., Сєтов Й. Я., Тарновський В. В., містилися Український клуб, клуб «Родина», Українське нау­кове товариство, провід ТУПу і УДРП(іст.). Вул. Володимирська, 42. На розі вул. Володимирської і Золотоворітського проїзду.

Вул. Володимирська, 43. Житловий будинок 1888, в якому містилися редакція газети «Киевское слово», літературна студія «Контакт», народився Вертинський О. М.(архіт., іст.).

Володимирський узвіз, 2. Купецьке зібрання, 1882 (Національна філармонія України) (архіт., іст.).

Будинок 1910-х рр., в якому проживала Олена Пчілка (іст). Вул. Овруцька, 6. Стоїть окремо в оточенні зелених насаджень. Двоповерховий, з великими прямокутними прорізами вікон. Симетричний головний фасад межує з вузьким хідником розширеної проїжджої частини вулиці. Східний бічний фасад має тригранний ризаліт з добудованими дерев яними заскленими верандами на поверхах. Складна конфігурація плану зумовлена внутрішньою структурою квартир, які мали виходи на подвір'я.

Будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому містилося київське літературно-артистичне товариство (іст.). Вул. Рогнідинська, 1/13. На червоній лінії забудови вулиці. Належав князю Б. Мещерському. Первісно двоповерховий з мезоніном і підвальним поверхом, цегляний, тинькований, У радянський час перебудований з розширенням мезоніна й надбудовою четвертого поверху.

Садиба 1890, в якій проживав Миклухо-Маклай М. М, містилася ре­дакція «Киевской старини»  (іст.). Вул. Саксаганського, 60, 60-б, 60-в. Скла­дається з головного триповерхового бу­динку на червоній лінії забудови вулиці (№ 60), до якого з тилу прилягають од­ноповерхові з підвалом цегляні служби (№ 60-в), і флігеля (№ 60-б) в другому ряді забудови.

Житловий будинок 1889, в яко­му проживали родина Косачів, Хитрово М. С., містилася редакція журналів «Рідний край», «Молода Україна» (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 97. На червоній лінії забудови вулиці, пра­вим крилом приблокований до будинку № 99, ліворуч — вільна від забудови ділянка.

Житловий будинок 1818, 1882, в якому проживав Меленський А. І. (архіт., іст.). Вул. Хорива, 13/11. На розі з вул. Костянтинівською. На червоних лініях забудови. Споруджений у садибі, що належала дружині київського міського арх. А. Меленського — П. Ме- ленській (уроджена Ляшкевич).

Троїцький народний будинок Київського товариства грамотності (тепер Київський національний академічний театр оперети), 1901-02. Вул. Червоноармійська, 53. Первісно мав № 51. На розі з вул. Жилянською, на червоній лінії забудови вул. Червоноармійської, до якої звернений головним фасадом. Споруджено з ініціативи Київського товариства грамотності. Кошти на будівництво виділило Міністерство фінансів (20 тис. крб.), пожертвували Лазарь Бродський (понад 12 тис. крб.), Київське губернське попечительство про народну тверезість (10 тис. крб.), Н. Терещенко (2569 крб.) та інші доброчинці.