Вул.  Міський театр (Національна опе­ра України ім. Т. Шевченка), 1897– 1901 (архіт., іст., мист.). У центрі Театральної пл., є її головним композиційним акцентом. 

Пам'ятник А. Іванову 1976 (мист.). Вул. А. Іванова. У сквері, на перехресті з вул. Суворова. Автори — ск. М. Вронський, арх. В. Гнєздилов. Заг. вис. — 5,42 м, погруддя — 1,5 м, поста­менту — 3,5 м, стилобата — 0,42 м.

Житловий будинок акторів 1936—38, в якому проживали відомі діячі культури (архіт., іст.). Вул. Пушкінська, 20. Виходить чоловими фасадами на дві вулиці: вул. Пушкінську — вздовж червоної лінії забудови і на вул. Б. Хмельницького — з 25-метровим відступом від фронту забудови, сформованого будівлями колишньої Колегії Павла Ґалаґана (наріжний цегляний будинок комплексу знесено у 1980-х рр.). Зведення житлового будинку для акторів Київського державного академічного театру опери та балету було своєрідним дарунком союзного уряду після тріумфальних виступів театру на Декаді українського мистецтва в Москві 1936.

Житловий будинок 1900, в яко­му проживали Бєлоусов П. І., Криво­шеєв О. С. (архіт., іст.). Вул. Рейтар­ська, 31/16. На розі з вул. О. Гончара. Садиба в нинішніх межах відома з 1873 як власність колезького асесора П. Єщенка. У той час тут розташовува­лися дерев'яний на цегляному цоколі двоповерховий житловий будинок, два сараї, огорожа з брамою.

Житловий будинок поч. 20 ст., в якому містився Київський загальноміський ревком Січневого повстання 1918 (іст.). Вул. Червоноармійська, 47. На червоній лінії забудови вулиці. Шестиповерховий, цегляний.