Садиба, 19 – поч. 20 ст. (архіт.). Вул. Верхній Вал, 16, 16-а, 16/4. На розі з Житньоторзькою пл. Складається з декількох споруд, зведених у різний час, які утворили прямокутник з великим внутрішнім подвір'ям.

Садиба, 1874 – поч. 20 ст. (архіт.). Вул. Нижній Вал, 23. Складається з двох об'єднаних 1871 ділянок, власниками яких з 1870-х рр. протягом тривалого часу була купецька родина Щербакових. 

Особняк 1875—91, в якому проживали Гарнич-Гарницькі Є. Ф. і Ф. М., містився Київський окружний комітет Українського товариства Червоного Хреста (архіт., іст.). Вул. Пушкінська, 34. На червоній лінії забудови вулиці. Історія садиби відома з 1874, коли цю земельну ділянку придбав з торгів професор Київського університету Ф. Гарнич-Гарницький. Проект одноповерхового з мезоніном будинку, зведеного 1875, виконав міський архітектор — військовий інж. В. Прохоров.

 Садиба 1899–1900, 1914, в якій бував Висоцький В. С. (архіт., іст.). Вул. І. Франка, 20, 20-б. Г-подібна в плані садиба межує з двома вулицями: І. Франка та Чапаєва. Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці (№ 20) та флігеля на подвір'ї (№ 20-б), споруджених у різний час.

Житловий будинок 1892, в якому проживав Льош Ф. О., містився Український штаб партизанського руху (іст.). 
Вул. Ярославів Вал, 18. На червоній лінії забудови вулиці. 1860 ділянку відокремлено як самостійну від великої наріжної садиби (сучасні № 18 і вул. Стрілецька, 15).