Могила Богомольця О. О. (іст.). На території Інституту фізіології ім. О. Богомольця НАН України, у садку.

Київська фортеця – Підпірна верхня стіна, 1853—55 (архіт.). Паркова дорога, 2. На схилі Дніпра. Створена для стримування поруйнованого схилу т. зв. правого врізного гласису, спланованого 1851 для обстрілу місцевості між Микільською та Подільською брамами фортеці.

Житловий будинок 1955, в яко­му проживав Скаба А. Д. (архіт., іст.). Вул. Прорізна, 7/2—4. На розі з вул. Пушкінською, на червоних лініях забу­дови. Будинки № 7/2—4 і № 10 по­в'язані між собою єдиним компози­ційним задумом і являють складову частину архітектурного ансамблю, що виник у зв'язку із повоєнним відрод­женням Хрещатика. 1944 в програмі конкурсу на найкращий проект відбу­дови центральної магістралі столиці України передбачалося зведення на Хрещатику драматичного театру із за­лою на 1000—1200 місць.

Комплекс житлових будинків, в якому проживали відомі діячі науки і культури.  (архіт., іст.). Вул. Хрещатик, 13/2. Між вул. Архітектора Городецького та станцією метро «Хрещатик». Споруджено за проектом архітекторів О. Власова, А. Добровольського, Б. Приймака за участю архітекторів Р. Балабан, О. Малиновського.

Пасаж 1913–14, 1946–55, в якому проживали відомі діячі науки і культури (первісно мав № 24, після 1898 – № 25). (архіт., іст.)  Хрещатик, 15. У кварталі – між вулицями Хрещатик і Заньковецької, утворює між ними відкритий проїзд. Історія садиби простежується з перших десятиліть формування Хрещатика як головної магістралі міста.

Житловий будинок 1953–54, в якому проживала Чавдар Є. І.  (архіт., іст.).Хрещатик, 21. У ряді забудови вулиці, на перехресті з вул. Лютеранською. Споруджено за проектом архітекторів О. Власова, А. Добровольського, В. Созанського на місці двох довоєнних будинків на розі вулиць Хрещатик і Лютеранської (№ 29/1 та 31/2). 

Комплекс житлових будинків 1951–54, в якому проживали відомі діячі культури і науки. (архіт., іст.) Хрещатик, 23, 25, 27.  Замикає перспективу вул. Б. Хмельницького. Складається з двох ідентичних за об'ємно-просторовим рішенням одинадцяти-поверхових будинків (№ 23 і 27) та розташованого між ними на верхній терасі (перепад 16 м), значно віддаленого від червоної лінії тринадцятиповерхового будинку із вбудованим двозальним кінотеатром (№ 25).

Будинок Міністерства лісового господарства УРСР, 1953 (архіт.). Вул. Хрещатик, 30/1. На розі з вул. Прорізною, дорівнює висоті суміжного будинку Російського банку для зовнішньої торгівлі (№ 32). Споруджено за проектом архітекторів О. Власова та О. Заварова на місці зруйнованого 1941 триповерхового прибуткового будинку кін. 19 ст., де на поч. 20 ст. містився кінотеатр «Корсо».

Будинок Київського відділення Російського для зовнішньої торгівлі банку 1913—15, в якому містилося Головне архітектурно-планувальне управління Києва, де працювали відомі архітектори (архіт., іст.). Вул. Хрещатик, 32. У ряді післявоєнної забудови. На поч. 20 ст. на цьому місці стояв триповерховий будинок, що належав П. Нечаеву, перший поверх якого займали магазини.

Адміністративний будинок, 1956 (архіт.). Вул. Хрещатик, 34.  На червоній лінії забудови вулиці, фланкує курдонер перед будинком Київської міської ради депутатів трудящих (тепер Київська міська державна адміністрація) на вул. Хрещатик, 36.

Виконком Київської міської ради, 1952—57 (архіт., іст.). Вул. Хрещатик, 36. У ряді суцільної забудови між вулицями Б. Хмельницького та Прорізною з відступом від червоної лінії забудови на 15 м. Споруджено за проектом арх. О. Власова, О. Заварова, О. Малиновського.

ПАМ'ЯТНИК ЛЕНІНУ В.І. 1946 (мист.). Бульв. Т. Шевченка. На початку бульвару, на його центральній осі, звернений до пл. Бессарабської. Від­критий з нагоди 10-річчя Конституції СРСР — 5 грудня. Автори — ск. С.Меркуров, архітектори О. Власов, В. Єлізаров. Вис. скульптури — 2,6 м, постаменту — 6,3 м (діам. — 1,88 м), стилобата — 1,15 м.

ПАМ'ЯТНИК ЩОРСУ М. О.  1954 (мист.). Бульв. Т. Шевченка. На цент­ральній осі бульвару, поблизу його пе­ретину з вул. Комінтерну. Спорудже­ний на місці демонтованого 1918 пам'ятника підприємцю і меценату гра­фу О. Бобринському (частково викори­стано його постамент). Відкритий під час святкування 300-річчя т. зв. воз­з'єднання України з Росією.

Житловий будинок працівників Київського ковбасного заводу 1940, в якому проживав Власов О. В. (архіт., іст.). Вул. Шовковична, 5. На червоній лінії забудови вулиці. До 1898 домоволодіння мало № 7. Історія садиби простежується з поч. 19 ст., коли вона належала генерал-майору Безродному. 

Будинок митрополита 18 – поч. 19 ст., в якому проживали відомі церковні діячі, містилися Міністерства ісповідань УНР та Української Держави, Київський архітектурний інститут, Академія архітектури УРСР, працювали відомі громадсько-політичні, державні, культурні діячі, вчені (архіт., іст.).