Пам'ятник Щорсу М. О. 1954
Автори — скульптори В. Бородай, М. Лисенко, М. Суходолов, архітектори — О. Власов, О. Заваров. Заг. вис. — 13,8 м. Щорс Микола Олександрович (1895— 1919) — військовий діяч. Член партії більшовиків (з 1918), командир 2-ї бригади у складі Богунського і Таращанського полків, яка брала участь у поході на Київ проти Армії УНР у лютому 1919 комендант м. Києва. З березня 1919 — командир 1-ї Української радянської дивізії, яка воювала проти Армії УНР, з серпня — командир 44-ї стрілецької дивізії 12-ї армії, яка вела бої проти Львівської бригади УГА. Загинув 30 серпня під Білошицею неподалік м. Коростеня від кулі армійського комісара за згодою командування і Реввійськради 12-ї армії. Похований у м. Самарі (тепер Російська Федерація). Ім'ям М. Щорса названо вулицю і провулок у Києві.
Пам'ятник вирішено у традиціях класичного кінного монумента. В ньому відтворено момент в'їзду червоного командира до Києва, урочистість події підкреслено вітальним жестом піднятої правої руки, виструнченою поставою вершника, який трохи підвівся на стременах. Бронзова скульптура виконана у реалістичній манері. Риси обличчя, голова, постать М. Щорса, незважаючи на досить великі розміри, ретельно деталізовані й змодельовані. Техніка бронзового литва точно відтворює одяг вершника, коня та збрую. Високий еліпсоподібний у плані постамент з блоків червоного граніту виростає з трисходового цоколю. У його верхній частині розміщено бронзовий фриз з геральдичних композицій — з прапорів на бокових площинах та горельєфних сюжетних сцен на чоловому і тильному боках. Перша сцена зображує солдатів та офіцерів різних родів військ Червоної армії, що виструнчилися для привітання, друга — бій. На чоловому боці постаменту анотаційний напис. [1043].
Також на цій вулиці
-
Садиба 19 ст., в якій проживали Демидов князь Сан-Донато П. П., Терещенко Н. А., містилися генеральне секретарство праці УЦР, Міністерства праці УНР та Української Держави
Бульв. Т. Шевченка, 12
-
Володимирський собор, 1862— 96
Бульв. Т. Шевченка, 20
-
Садиба 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., в якій проживав Волошин М. О., містилися Київський комерційний інститут, Київський юридичний інститут, Київський інститут народного господарства, Київський інженерно-будівельний інститут, Музично-театральна академія, в яких працювали і навчалися відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політичного і державного життя, відбулися установчі збори Української партії соціалістів-революціонерів, містився Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців
Бульв. Т. Шевченка, 22—24
-
Станція «Університет», 1960
Бульв. Т. Шевченка
-
Пам'ятник Леніну В.І. 1946
Бульв. Т. Шевченка
-
Житловий будинок, 1886
Бульв. Т. Шевченка, 1
-
Житловий будинок 1950-х рр., в якому проживав Клецький Л. М.
Бульв. Т. Шевченка, 10
-
Перша чоловіча гімназія 1847— 50, де містилися Генеральне секретарство освіти УЦР, Міністерства народної освіти УНР і Української Держави, Наркомат освіти УСРР, Всенародна бібліотека України, установи УАН— ВУАН—АН УРСР, навчалися, працювали і проживали відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політичного і державного життя
Бульв. Т. Шевченка, 14
-
Друга чоловіча гімназія 2-ї пол. 19 ст., в якій працювали і навчалися відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного і державного життя
Бульв. Т. Шевченка, 18
-
Житловий будинок, кін. 19— поч. 20 ст.
Бульв. Т. Шевченка, 19/2
-
Житловий будинок 1963, в якому проживали відомі діячі культури і спорту
Бульв. Т. Шевченка, 2
-
Жіноча гімназія Клуссінш М. В., 1908
Бульв. Т. Шевченка, 23
-
Будинок Київського виправного арештантського відділення серед. 19 ст., в якому друкувалися перші українські гроші
Бульв. Т. Шевченка, 27
-
Садиба 1897—98, в якій містилися правління профспілки київських кравців «Голка», Російське генеральне консульство, Російська мирна делегація, працювали відомі політичні діячі
Бульв. Т. Шевченка, 3
-
Житловий будинок 1903, в якому містилося правління Київського політехнічного товариства інженерів і агрономів, проживали Маркович Я. М., Трегубов Є. К., в якого зупинявся Франко І. Я.
Бульв. Т. Шевченка, 31
-
Садиба 1874—75, в якій проживали Терещенко І. Н., Терещенко М. І., містилися генеральне секретарство шляхів сполучення УЦР і УНР, Міністерства шляхів сполучення УНР і Української Держави, було обрано Директорію УНР
Бульв. Т. Шевченка, 34
-
Садиба аптекаря Фроммета М. Д. 1873, 1882, в якій проживали Оболонський М. О., Флоринський Т. Д.
Бульв. Т. Шевченка, 36
-
Садиба кін. 19 — поч. 20 ст., в якій проживали Бабель І. Е., Горецький Л. К., Івасюк М. І., родина Богрових, містились Український геологічний комітет і Український науководослідний геологічний інститут ВУАН, в яких працював Різниченко В. В.
Бульв. Т. Шевченка, 4
-
Житловий будинок 1890-х рр., в якому проживав Холодний П. І.
Бульв. Т. Шевченка, 46
-
Житловий будинок, 1901—06
Бульв. Т. Шевченка, 48
-
Житловий будинок 1909—11, в якому містилися редакція і головне бюро часопису «Око»
Бульв. Т. Шевченка, 5
-
Садиба дитячих та юнацьких закладів заводу «Ленінська кузня», 1931—34
Бульв. Т. Шевченка, 56
-
Житловий будинок заводу «Ленінська кузня», 1939
Бульв. Т. Шевченка, 58
-
Будинок Ради по вивченню продуктивних сил України (РВПС) АН УРСР (тепер НАН України) 1972, в якому працювали відомі вчені
Бульв. Т. Шевченка, 60
-
Готель «Паласт» кін. 19 — поч. 20 ст., в якому підписав зречення гетьман Скоропадський П. П., містилися підрозділи Народного комісаріату освіти УСРР, проживали відомі діячі науки і культури, державні діячі
Бульв. Т. Шевченка, 7/29
-
Житловий будинок 1844—45, в якому містилися Український генеральний військовий штаб, відділ культури і мистецтва Міської управи Києва
Бульв. Т. Шевченка, 8/26