Міська публічна бібліотека, 1911 (архіт.). Вул. М. Грушевського, 1. Біля підніжжя пагорба Хрещатого пар­ку, головним фасадом звернена до вул. М. Грушевського.

Житловий будинок 1912, в якому проживали родина Лучицьких, Лічков Л. С. (архіт., іст.). Вул. Інститутська, 27/6. У ряді суцільної забудови кварталу, фасади звернено на червоні лінії вул. Інститутської та Кріпосного пров.

Садиба 1875—77, в якій містилися правління Південно-Російського товариства заохочення землеробства й сільської промисловості, Друге Київське комерційне училище, проживав Поспєлов В. П. (архіт., іст.). Вул. Пушкінська, 28/9. Комплекс будівель на розі з бульв. Т. Шевченка. Розташований вздовж фронту забудови вулиць та у глибині ділянки.

Будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому містилося київське літературно-артистичне товариство (іст.). Вул. Рогнідинська, 1/13. На червоній лінії забудови вулиці. Належав князю Б. Мещерському. Первісно двоповерховий з мезоніном і підвальним поверхом, цегляний, тинькований, У радянський час перебудований з розширенням мезоніна й надбудовою четвертого поверху.

Житловий будинок кін. 19— поч. 20 ст., в якому проживали Марко- вич Я. М., Науменко В. П., Остроградський К. В. (іст.).  Вул. Саксаганського, 59-б. У другому ряді забудови вулиці (фасадного будинку не існувало). Чоти­риповерховий, цегляний, пофарбова­ний. Оздоблений у цегляному стилі.

Троїцький народний будинок Київського товариства грамотності (тепер Київський національний академічний театр оперети), 1901-02. Вул. Червоноармійська, 53. Первісно мав № 51. На розі з вул. Жилянською, на червоній лінії забудови вул. Червоноармійської, до якої звернений головним фасадом. Споруджено з ініціативи Київського товариства грамотності. Кошти на будівництво виділило Міністерство фінансів (20 тис. крб.), пожертвували Лазарь Бродський (понад 12 тис. крб.), Київське губернське попечительство про народну тверезість (10 тис. крб.), Н. Терещенко (2569 крб.) та інші доброчинці.