Житловий будинок, 1934—36 (архіт.). Вул. Б. Хмельницького, 38. На червоній лінії забудови вулиці. 1870 ділянку придбала дружина статського радника О. Казіна, яка залишалася власницею до кін. 1910-х рр. До спорудження сучасного будинку на межі з вулицею стояв одноповерховий дерев'яний будинок, зведений приблизно у серед. 19 ст. за типовим («зразковим») проектом.

Кінотеатр «Київ», 1952 (архіт.). ВУЛ. ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 19. У щільній забудові кварталу, між житловими будинками кін. 19 — поч. 20 ст. Автори — архітектори В. Онащенко, О. Тацій, В.Чуприна, співавтор — П. Жилицький. Двоповерховий в основній частині, по периметру — триповерховий з підвалами, цегляний, тинькований, цоколь з боку вулиці облицьовано плитами полірованого граніту.

Житловий будинок працівників Наркомату внутрішньої торгівлі УСРР 1935, в якому проживали Кисельов В. Л., Пузирков В. Г. (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 19/31. На розі з вул. О. Гончара. На червоних лініях забудови вулиць. Сучасна прибудинко- ва ділянка об'єднує дві первісно суміжні садиби № 19 і 21. 

Братська могила учасників жовтневого повстання 1917, пам'ятник, 1949 (іст., мист.). Перед головним входом до парку, навпроти Маріїнського палацу. 5 листопада 1917 тут поховано учасників збройного повстання — робітників заводу «Арсенал» та солдатів, полеглих у бою з військами штабу Київського військового округу, який був оплотом Тимчасового уряду в Києві. Поштовхом до повстання став жовтневий переворот у Петрограді, організований більшовиками.