Кінотеатр «Київ», 1952
У плані прямокутний, тризальний, з глибокою лоджією входу на чоловому фасаді та ризалітом на тильному. Перекриття пласкі залізобетонні, ускладнений бляшаний дах утворено з двосхилих і односхилих частин, що перекривають різновисокі приміщення. Об'ємно-планувальна структура з чітко розмежованими функціями симетрична відносно поздовжньої осі. В передній частині по центру розташовано парадні приміщення для тимчасового перебування, в середній — видовищні, вздовж бічних фасадів — комунікаційні (коридори та сходи), у тилу — кінопроекційні. На першому поверсі за вхідною лоджією влаштовано касовий вестибуль з парадними тримаршовими сходами на другий поверх, в торці вестибуля — мала глядацька зала на 250 місць з окремим, розташованим праворуч входом у фойє, а також службові приміщення кінотеатру. Другий поверх займають дві великі зали («Червона» і «Блакитна») на 525 місць кожна, що прилягають до двоярусного фойє з антресоллю, де містяться концертна зала та буфет. Заповнення глядацьких зал відбувається зі спільних кулуарів, евакуація — через бічні коридори з широкими сходами біля виходу на вулицю. Вирішений у формах радянського неокласицизму з використанням елементів українського декоративного мистецтва. Чоловий фасад симетричний, тридільний. Виступну центральну частину, що за вирішенням дещо нагадує фасад античного храму «в антах», завершено трикутним фронтоном, бічні площини — парапетом у вигляді балюстради. Фланковану ризалітами трипрогінну лоджію перед входами оформлено великими прямокутними колонами та пілястрами стилізованого іонічного ордера. Ризаліти, колони, пілястри й бічні площини фасаду оброблено дощаним рустом; відведене для реклами місце на ризалітах виділено як бленду в класичному облямуванні. Тимпан фронтону з картушем посередині заповнений гарним рослинним орнаментом, що включає характерні для народного мистецтва квіти соняшника, виноградні Грона тощо. Фронтон первісно увінчувався трифігурною скульптурною композицією та кутовими акротеріями з радянською символікою (не збереглися). На фризі напис «Кінотеатр "Київ"». Великі аркові отвори входів у глибині лоджії прикрашено у фрамугах красивими литими Гратами, їхні осі акцентовано згори вишуканими декоративними вазами, що виділяються на тлі вертикального засклення двоярусного фойє. Потрійні евакуаційні отвори (виходи) та вікна на бічних площинах фасаду прямокутної форми, трійчасті вікна другого поверху оформлено трикутними сандриками. Дворові фасади з прямокутними прорізами спрощені. Оздоблення інтер'єрів здійснено в традиційних для 1950-х рр. формах історизму із застосуванням елементів ордера (пілястри, пілони), ліплених деталей (карнизи, капітелі, обрамлення входів), штучного каменю (підлоги вестибуля, парадні сходи, балюстрадні огорожі) тощо. Глядацькі зали на другому поверсі нещодавно реконструйовано з облаштуванням амфітеатрів. Будівля найбільшого у повоєнний час кінотеатру України відзначається виразним архітектурним вирішенням, узгодженням з історичною забудовою центральної вулиці міста.
[1990].
Також на цій вулиці
-
Садиба 1897-98, в якій проживав і працював Бурвассер Г. X.
Червоноармійська, 10
-
Житловий будинок 1967, в якому проживав Коновалюк Ф. 3.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 102
-
Палац «Україна» (національний палац «УКРАЇНА»), 1970
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 103
-
Лікарня Київського благодійного товариства 1909—10, в якій працював Трітшель К. Г.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 104
-
Житловий будинок, поч. 20 ст.
Червоноармійська, 106
-
Житловий будинок робітників Київської трикотажної фабрики ім. Р. Люксембург, 1948—50
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 108
-
Житловий будинок 1951—54, в якому проживали Кавалерідзе І. П., Литвиненко В. Г., Овчинников В. Ф.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 12
-
Житловий будинок 1881, 1949—52, в якому проживав Семадені Б.-О. А.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 12
-
Житловий будинок, 1881, 1911
Червоноармійська, 13/1
-
Житловий будинок 1959, в якому проживали Сабадиш П. Є., Шесто палов А. В.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 134
-
Васильківська водогінна насосна станція 1908
Червоноармійська, 137
-
Житловий будинок 1910—12, 1952, в якому містилися Клуб російських націоналістів, редакція журналу «Українська кооперація», проживав Донець Г. П.
Червоноармійська, 14
-
Пам'ятне місце формування загонів народного ополчення трамвайного заводу ім. Ф.Дзержинського 1941
Червоноармійська, 143/2
-
Житловий будинок 1968, в якому проживав Сова А. К.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 145/1
-
Житловий будинок, 1951
Червоноармійська, 16
-
Садиба, кін. 19 — поч. 20 ст.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 17
-
Житловий будинок («малий пасаж»), 1911—12
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 18
-
Житловий будинок кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживав Скоропадський П. П.
Червоноармійська, 21
-
Садиба 1888—93, 1930-х рр., 51, в якій містився Київський торговельно-промисловий технікум, де працювали відомі вчені
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 23
-
Житловий будинок, 1953
Червоноармійська, 24/1
-
Садиба 1897—1901, в якій містилися Київське шахове товариство, де давав сеанс шахової гри Альохін О. О., редакція журналу «Українська кооперація»
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 25
-
Житловий будинок, 1916
Червоноармійська, 26
-
Житловий будинок 1915—18, 1927—28, в якому містилися клуб і музична школа єврейської культурно - просвітницької організації «Культурна Ліга»
Червоноармійська, 27
-
Житловий будинок, 1898
Червоноармійська, 28
-
Житловий будинок, 1953
Червоноармійська, 29
-
Житловий будинок 1906, в якому проживав Бабель І. Е.
Червоноармійська, 30
-
Садиба, поч. 20 ст.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 32-А
-
Житловий будинок, 1899
Червоноармійська, 33
-
Житловий будинок, кін. 19 — поч. 20 ст.
Червоноармійська, 34
-
Житловий будинок 1892—93, 1963, в якому проживав Покровський П. М.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 35
-
Житловий будинок, 1951
Червоноармійська, 36
-
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому містився Центральний комітет єврейської культурно-просвітницької організації «Культурна Ліга»
Червоноармійська, 37
-
Садиба 1897—98, 1900, в якій містилася редакція газети «Южная копейка»
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 38
-
Житловий будинок, 1888, 1941
Червоноармійська, 39-б
-
Житловий будинок, 1912
Червоноармійська, 40
-
Житловий будинок, 1901
Червоноармійська, 41
-
Житловий будинок, 1938
Червоноармійська, 42
-
Житловий будинок 1910—11, в якому проживав Борохов Б. М.
Червоноармійська, 43/16
-
Житловий будинок, 1898—99
Червоноармійська, 44
-
Житловий будинок 1911—12, в якому проживала Яблонська Т. Н.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 46
-
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому містився Київський загальноміський ревком Січневого повстання 1918
Червоноармійська, 47
-
Житловий будинок, 1949—51
Червоноармійська, 48
-
Житловий будинок, 1907
Червоноармійська, 50/23
-
Троїцький народний будинок Київського товариства грамотності (тепер Київський національний академічний театр оперети), 1901-02
Червоноармійська, 53
-
Центральний республіканський стадіон (тепер стадіон «Олімпійський») 20 ст., де проходила «Олімпіада-80»
Червоноармійська, 55
-
Житловий будинок, 1900
Червоноармійська, 56
-
Житловий будинок 1952, в якому проживали відомі письменники, діячі науки і культури
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 6
-
Садиба, 1899—1900
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 60/5
-
Житловий будинок, кін. 19 ст.
Червоноармійська, 63
-
Адміністративний будинок, 1900-і рр., 1945
Червоноармійська, 65
-
Житловий будинок, 1899 — поч. 1900-х рр.
Червоноармійська, 66—68
-
Житловий будинок, 1952—57
Червоноармійська, 67
-
Житловий будинок, кін. 1930-х рр
Червоноармійська, 69
-
Житловий будинок, кін. 1950-х рр.
Червоноармійська, 71/6
-
Миколаївський костьол, 1899—1909
Червоноармійська, 75
-
Адміністративний будинок 1950-х рр., в якому працював Гаркуша М. А.
Червоноармійська, 8
-
Житловий будинок 1968, в якому проживали відомі діячі культури
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 85/87
-
Житловий будинок 1951, в якому проживав Амосов М. М.
Червоноармійська, 90
-
Житловий будинок, 1952
Червоноармійська, 92
-
Четверта чоловіча гімназія 1897-98, в якій працювали і навчалися відомі діячі науки і культури
Червоноармійська, 96
-
Житловий будинок, 1908—10
Червоноармійська, 98